Канцeлярія прeм'єра Польщі «творчо» використала фото знищeння Сагрині

Польські урядовці 11 липня виставили на свою Facebook-сторінку фото Сагрині як символу "Волинського злочину-43".

Це повідомлення вже викликало хвилю обурення серед українських та польських користувачів соцмереж.

 

Світлиною проілюстровано допис про вбивства поляків, вчинені "українськими націоналістами": "11 липня відбудеться 75-та річниця т.зв. "Кривавої неділі", під час якої на Волині сталася найбільша хвиля вбивства поляків. Джерело фотографії: Архів IPN".

Відповідно складається враження, що в кадрі зафіксований випадок вбивства саме поляків і саме від рук українських націоналістів.

Проте рівно рік тому ІПН Польщі створив спеціальний сайт про "Волинь-43", де виклав саме цю світлину як ілюстрацію до антиукраїнських акцій з боку поляків.

 

На сайті ця фотографія підписана так: "Сагринь, 10 березня 1944 р.. акція відплати Томашівського відділу Округи АК щодо українських жителів села. Регіональний музей у Томашеві-Люблінському (№1)".

Отже, Сагринь – це і не Волинь, і не 1943 рік, а це Холмщина, і це 9-10 березня 1944 року.

Нагадуємо, що 9 липня Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек подав заяву у прокуратуру на доктора Григорія Купріяновича. Чиновник оскаржує слова історика, що були виголошені у промові під час пам’ятних заходів 8 липня. У цей день на цвинтарі у Сагрині вшанували пам’ять українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році.

Під час урочистостей українець сказав зокрема: "Вони (українці – І.П.) померли від рук інших громадян Річ Посполитої, оскільки говорили іншою, ніж більшість, мовою та були іншого віросповідання. Цей злочин проти людства вчинили члени польського народу, партизани АК − солдати польського підпілля".

За словами Люблінського воєводи, думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та його доповідь від 8 липня, однозначно є порушенням закону. Воєвода впевнений, що українець не лише "зневажив польський народ", а й порушив закон про Інститут національної пам’яті Польщі, що вводить штраф або покарання у вигляді тюремного ув’язнення терміном до трьох років за "заперечення злочинів українських націоналістів".

На захист українського діяча став зокрема депутат Сейму РП Міхал Камінський, який надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі.

Читайте також:

Промова голови Українського Товариства в Сагрині 8 липня

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.