Дослідники визнали Туринську плащаницю підробкою. ФОТО

Міжнародна група вчених дійшла висновку, що знаменита на весь світ Туринська плащаниця є підробкою. Висновки дослідники отримали на основі аналізу стану ран і цівок крові.

Про це повідомляє "Zik" із посиланням на naked-science.

Туринська плащаниця. Фото: naked-science

 

Туринська плащаниця – одна з найвідоміших у світі християнських реліквій. Вона є чотириметровим лляним полотном, в яке, за переказами, було загорнуто тіло Ісуса Христа після його смерті. Багато християн впевнені, що на плащаниці відбилися лик і тіло Христа.

Науковий світ висловив своє скептичне ставлення до тези про справжність реліквії. Згідно з висновками судмедексперта Маттео Борріні (Matteo Borrini) і хіміка Луїджі Гарлашеллі (Luigi Garlaschelli), плями на Туринській плащаниці не збігаються з ранами Ісуса Христа і стікають струмками крові. Результати дослідження вчені опублікували в журналі Journal of Forensic Sciences.

В рамках експерименту був використаний манекен, справжня людська кров і її штучний замінник, що має дуже схожі властивості. Фахівці провели аналіз цівок крові на тильній стороні лівої руки і біля рани від списа на грудях. Якщо вірити відбитками на плащаниці, кров з тильного боку долоні і вздовж руки стікала під кутом в 45 градусів, що, на думку вчених, неможливо, якщо тіло знаходиться в лежачому положенні.

Процес проведення дослідження. Фото: Journal of Forensic Sciences 

Вчені також назвали нереалістичними сліди від рани, отриманої від списа. На думку експертів, кров з неї стікала струмками, а не утворювала єдину пляму. Ще одну пляму, що знаходиться в області попереку, фахівці взагалі не змогли відтворити в рамках експерименту, хоча застосовували різні пози для манекена.

Вчені вважають, що сліди на Туринській плащаниці, ймовірно, не мають ніякого відношення до ран Ісуса Христа, а сама реліквія є підробкою. З іншого боку, не можна не визнати, що остаточну крапку в історії Туринської плащаниці ставити передчасно.

Вперше реліквію зафіксували на території Франції в 1353 році. Спочатку Туринську плащаницю виставили в місті Лірі. У 1452-му році вона була куплена Людовиком I Савойським, який зберігав реліквію в місті Шамбері, де вона постраждала від пожежі, що сталася в 1532 році.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.