Дослідники визнали Туринську плащаницю підробкою. ФОТО

Міжнародна група вчених дійшла висновку, що знаменита на весь світ Туринська плащаниця є підробкою. Висновки дослідники отримали на основі аналізу стану ран і цівок крові.

Про це повідомляє "Zik" із посиланням на naked-science.

Туринська плащаниця. Фото: naked-science

 

Туринська плащаниця – одна з найвідоміших у світі християнських реліквій. Вона є чотириметровим лляним полотном, в яке, за переказами, було загорнуто тіло Ісуса Христа після його смерті. Багато християн впевнені, що на плащаниці відбилися лик і тіло Христа.

Науковий світ висловив своє скептичне ставлення до тези про справжність реліквії. Згідно з висновками судмедексперта Маттео Борріні (Matteo Borrini) і хіміка Луїджі Гарлашеллі (Luigi Garlaschelli), плями на Туринській плащаниці не збігаються з ранами Ісуса Христа і стікають струмками крові. Результати дослідження вчені опублікували в журналі Journal of Forensic Sciences.

В рамках експерименту був використаний манекен, справжня людська кров і її штучний замінник, що має дуже схожі властивості. Фахівці провели аналіз цівок крові на тильній стороні лівої руки і біля рани від списа на грудях. Якщо вірити відбитками на плащаниці, кров з тильного боку долоні і вздовж руки стікала під кутом в 45 градусів, що, на думку вчених, неможливо, якщо тіло знаходиться в лежачому положенні.

Процес проведення дослідження. Фото: Journal of Forensic Sciences 

Вчені також назвали нереалістичними сліди від рани, отриманої від списа. На думку експертів, кров з неї стікала струмками, а не утворювала єдину пляму. Ще одну пляму, що знаходиться в області попереку, фахівці взагалі не змогли відтворити в рамках експерименту, хоча застосовували різні пози для манекена.

Вчені вважають, що сліди на Туринській плащаниці, ймовірно, не мають ніякого відношення до ран Ісуса Христа, а сама реліквія є підробкою. З іншого боку, не можна не визнати, що остаточну крапку в історії Туринської плащаниці ставити передчасно.

Вперше реліквію зафіксували на території Франції в 1353 році. Спочатку Туринську плащаницю виставили в місті Лірі. У 1452-му році вона була куплена Людовиком I Савойським, який зберігав реліквію в місті Шамбері, де вона постраждала від пожежі, що сталася в 1532 році.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.