Дослідники визнали Туринську плащаницю підробкою. ФОТО

Міжнародна група вчених дійшла висновку, що знаменита на весь світ Туринська плащаниця є підробкою. Висновки дослідники отримали на основі аналізу стану ран і цівок крові.

Про це повідомляє "Zik" із посиланням на naked-science.

Туринська плащаниця. Фото: naked-science

 

Туринська плащаниця – одна з найвідоміших у світі християнських реліквій. Вона є чотириметровим лляним полотном, в яке, за переказами, було загорнуто тіло Ісуса Христа після його смерті. Багато християн впевнені, що на плащаниці відбилися лик і тіло Христа.

Науковий світ висловив своє скептичне ставлення до тези про справжність реліквії. Згідно з висновками судмедексперта Маттео Борріні (Matteo Borrini) і хіміка Луїджі Гарлашеллі (Luigi Garlaschelli), плями на Туринській плащаниці не збігаються з ранами Ісуса Христа і стікають струмками крові. Результати дослідження вчені опублікували в журналі Journal of Forensic Sciences.

В рамках експерименту був використаний манекен, справжня людська кров і її штучний замінник, що має дуже схожі властивості. Фахівці провели аналіз цівок крові на тильній стороні лівої руки і біля рани від списа на грудях. Якщо вірити відбитками на плащаниці, кров з тильного боку долоні і вздовж руки стікала під кутом в 45 градусів, що, на думку вчених, неможливо, якщо тіло знаходиться в лежачому положенні.

Процес проведення дослідження. Фото: Journal of Forensic Sciences 

Вчені також назвали нереалістичними сліди від рани, отриманої від списа. На думку експертів, кров з неї стікала струмками, а не утворювала єдину пляму. Ще одну пляму, що знаходиться в області попереку, фахівці взагалі не змогли відтворити в рамках експерименту, хоча застосовували різні пози для манекена.

Вчені вважають, що сліди на Туринській плащаниці, ймовірно, не мають ніякого відношення до ран Ісуса Христа, а сама реліквія є підробкою. З іншого боку, не можна не визнати, що остаточну крапку в історії Туринської плащаниці ставити передчасно.

Вперше реліквію зафіксували на території Франції в 1353 році. Спочатку Туринську плащаницю виставили в місті Лірі. У 1452-му році вона була куплена Людовиком I Савойським, який зберігав реліквію в місті Шамбері, де вона постраждала від пожежі, що сталася в 1532 році.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.