У Миколаєві відкрили виставку ікон до Дня Святого Миколая

У Миколаївському обласному художньому музеї запрацювала виставка "Українська домашня ікона" з приватної колекції.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомили у пресслужбі музею.

 

"Експозиція виставки "Українська домашня ікона" з приватної колекції налічує понад 200 творів. Найбільш розповсюджені образи Святого Миколая, Богородиці, Ісуса Христа тощо", - розповіли у музеї.

Там також зазначили, що представлені ікони написані для родинної обрядової практики. Адже домашні ікони здавна грали важливу роль для розвитку національної етнічної самосвідомості. Це, в першу чергу, захист від ворожих сил, оберіг, що забезпечує родинний добробут. Українці сприймали ікони, як "вікна" в інший світ, засіб зв'язку з Царством Небесним.

Ікони для домівок могли писатися як професійними, так і народними майстрами-самоуками відповідно до світоглядних та духовних потреб українського народу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.