Спецпроект

Польща чекає від України скасування офіційного статусу УПА – Дуда

Польща розуміє претензії України щодо закону про Інститут національної пам’яті, однак Україна перша прийняла закон, що визнає діячів УПА борцями за свободу і не скасувала його попри прохання Варшави.

Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда після саміту НАТО, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Wpolityce.

Як зазначається, під час саміту Дуда зустрівся з президентом України Петром Порошенком.

"У відносинах з президентом Порошенком ми досконало знаємо, які питання є складними. Я сказав йому, щоб він не мав до нас претензій, бо наш парламент ухвалив норми, які були оскаржені мною у Конституційному суді, бо є неточними", — сказав він.

Водночас Дуда звернув увагу українського колеги на те, що Україна першою ухвалила норми, які передбачають глорифікацію УПА.

"Вони досі не змінені попри моє прохання. Я сказав йому, що слід розглядати це в однакових категоріях", — заявив президент Польщі.

"У нас теж є свої застереження. Там є постаті, які ми не можемо прийняти в жодному разі", — додав він.

Президент Польщі також пояснив, чому не було спільного вшанування Волинської трагедії.

"Там не йшлося про жодну польсько-українську війну. Це був геноцид, етнічні чистки проти поляків. Не заперечую акцій у відповідь, але то не були військові, а цивільні", — сказав він.

Раніше голова канцелярії прем’єра Польщі Міхал Дворчик заявляв, що Польща не веде з Україною переговорів, метою яких була б зміна частини закону про Інститут національної пам’яті, в якій ідеться про злочини українських націоналістів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.