АНОНС: У Києві діятиме виставка проектів архітектурного конкурсу будівлі Музею Майдану

13 липня почне діяти виставка всіх учасників ІІ стадії Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів щодо "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності".

Друга стадія конкурсу стосувалася проекту самого музею — вже з урахуванням вигляду меморіальної частини. У фіналі змагалися шість проектів. Їхні автори на умовах анонімності активно співпрацювали з організаторами конкурсу, зокрема відвідували Київ, оглядали місця подій, спілкувалися з родичами загиблих.

 

На виставці будуть експоновані макети та стенди проектів, поданих на конкурс. Відвідувачі зможуть не лише ознайомитися з роботами авторства німецьких, українських, французьких, австрійських та іспанських архітекторів у номінації "Музей Революції Гідності", а й залишити свої відгуки в спеціальній книзі.

"Сама концепція музею була створена в 2014 році, відразу після Майдану, із залученням іноземних фахівців. І передбачала не лише освітні, культурні програми, а й багатошарові. Це буде музей, який зробить Майдан не лише важливою подією минулого, а й майбутнього", - ділиться міркуваннями Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності. 

З 13 липня по 13 серпня 2018 року, 10.00—18.00 (пн.—сб.),

Місце: 1-й поверх Будинку архітектора (Київ, вул. Бориса Грінченка, 7).

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) було оголошено в жовтні 2017 року на замовлення Міністерства культури України. 

За тендерною процедурою визначено професійного організатора конкурсу – всесвітньовідоме бюро з організації міжнародних архітектурних конкурсів по всьому світу [phase eins].

Конкурс оголосили 23 жовтня 2017 року згідно з наказом Міністерства культури України від 23.10.2017 № 1087. У конкурсі визначено дві номінації – "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та "Музей Революції Гідності".

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Як повідомлялося, Генеральна прокуратура України видала припис із забороною будувати Музей Майдану. Однак наступного дня це рішення ГПУ сама скасувала.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.