Спецпроект

Сьогодні Порошенко теж відвідає Волинь. Але не з Дудою

8 липня 2018 року президент України Петро Порошенко відвідає Волинь, щоб ушанувати пам’ять українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

Заходи відбудуться в Гончому Броді Ковельського району Волинської області,  інформують "Волинські новини" з посиланням на відділ інформаційної політики Волинської ОДА.

Також, за даними прес-служби глави держави, цього ж дня президент здійснить робочий візит до Польщі.

Програмою візиту передбачено відвідання села Сагринь Люблінського воєводства, де глава держави відкриє Меморіал пам’яті українців, які загинули від рук польських партизанських підрозділів Батальйонів хлопських та Армії Крайової в 1944 році.

Петро Порошенко візьме участь у богослужінні за загиблими українцями в Турковицькому Свято-Покровському православному монастирі, а також зустрінеться з представниками української громади Польщі.

Початок панахиди, яку служитимуть священики Люблінсько-Холмської православної єпархії, планується на 12.30, повідомляє польський історик українського походження Євген Місило.

Президент Республіки Польща Анджей Дуда, своєю чергою, відвідає м. Луцьк, де візьме участь у літургії в соборі Святих апостолів Петра і Павла в Луцьку, присвяченій пам’яті жертв Волинської трагедії.

"Анджей Дуда також віддасть символічну данину жертвам геноциду в районах сьогодні неіснуючих польських сіл на Волині і покладе вінок на цвинтарі - на місці безіменного поховання у братській могилі загиблих поляків", - цитує канцелярію польського президента "Українська правда".

Як повідомлялося, Голова УІНП Володимир В'ятрович назвав ушанування жертв польсько-української війни нарізно закономірним результатом польської політики.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.