Спецпроект

Генпрокуратура скасувала власну заборону будівництва Музею Майдану

Про це повідомляє офіційний сайт Музею.

Вчора стало відомо, що Департамент спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Утім, вже сьогодні вчорашнього рішення ГПУ було скасовано.

Про це стало відомо під час зустрічі директора державного закладу "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності" Ігоря Пошивайла із першим заступником Глави Адміністрації Президента України, співголовою Організаційного комітету з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні Віталієм Ковальчуком та заступницею генпрокурора Анжелою Стрижевською.

 Зустріч директора Музею Ігоря Пошивайла (праворуч) із заступником Глави АПУ Віталієм Ковальчуком та заступницею генпрокурора Анжелою Стрижевською 6 липня 2018 року

 ФОТО: maidanmuseum.org

Вона зауважила, що до початку будівельних робіт буде проведено слідчий експеримент, але це не завадить зведенню комплексу.

"Розклад побудови Меморіалу і Музею відкритий і відомий заздалегідь, тому будь-які слідчі дії можна здійснювати, не зупиняючи будівництво", - наголосив Віталій Ковальчук.

Нагадуємо, нещодавно Міжнародне професійне журі визначило переможця конкурсу проектів "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні  Музею Революції Гідності".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.