Харківські активісти вимагають зупинити руйнування історичного центру

2 липня на сайті Харківської міської ради зареєстрували петицію з вимогою зупинити руйнування історичного центру міста.

Автором петиції від імені ініціативної групи харків’ян #SaveKharkiv виступла керівник напряму "Культурні проекти" фонду "Харків із тобою" Олена Рофе-Бекетова, повідомляє Kharkiv Today.

"Останніми роками в центрі міста ведеться системне знищення історичної пам’яті: будинки, які складають неповторне архітектурне обличчя Харкова і зберігають у собі відбитки історії, доводяться до аварійного стану та руйнуються. Місто втрачає свою культурну, історичну унікальність та економічну привабливість і набуває вигляду неохайного провінційного містечка, кубла для бездомних", — мовиться в петиції.

Щоб це зупинити, автор петиції висунула низку вимог:

-       зупинити руйнування і знесення будівель у межах історичних ареалів Харкова, які визначені проектом визначення меж історичних ареалів м. Харкова, розробленим УкрНДІпроектреставрація в 2007 році;

-       до кінця 2018 року міська влада повинна дати завдання профільним департаментам розробити й затвердити, а з 2019 року — впровадити в роботу програму зі збереження й використання культурної спадщини Харкова.

-       провести аудит власників і користувачів пам’ятників культурної спадщини, розташованих на території Харкова, наявності договорів між власниками і органами охорони культурної спадщини, а також виконання умов приватизації та охоронного договору.

-       Якщо таких угод немає, вимагати їх укладання. А також карати штрафами, якщо власник чи користувач ухиляється від укладання охоронних договорів і не виконує умови приватизації.

Влада міста повинна буде розглянути петицію, якщоза 90 днів її підпише п’ять тисяч осіб.

Як повідомлялося, на могилі учасника бою під Крутами Валентина Отамановського з’явився надгробний пам’яник.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.