Київрада ухвалила рішення щодо розкопок на Поштовій площі

21 червня на пленарному засіданні Київської міської ради депутати ухвалили рішення щодо збереження артефактів, знайдених під час розкопок на Поштовій площі.

За збереження артефактів проголосували 68 депутатів Київради, повідомляє "Еспресо" з посиланням на прес-службу Київради.

Ухвалене рішення пропонує залучити міжнародних експертів і фахівців із археології та консервації до проведення археологічних розкопок та визначити об’єкти культурної спадщини, які підлягають консервації та музеєфікації на місці.

Також планується провести відкритий міжнародний конкурс із музеєфікації артефактів та організації публічного простору на Поштовій площі. Зазначається, що доки триватиме конкурс, Київрада не вноситиме будь-які зміни до цільового призначення власника або землекористувача ділянки на Поштовій площі.

Нагадаємо, що 19 квітня Київська міська рада в першому читанні проголосувала за створення музею на Поштовій площі. Тоді ж під Київською міською державною адміністрацією зібралися близько 50 активістів, які вкотре вимагали припинити договір про забудову історичної території Поштової площі та Андріївського узвозу.

Міський голова Віталій Кличко заявив, що музей на Поштовій буде, але розривати договір із забудовником площі Київрада не може. 7 червня виникли сутички на сесії Київради, де обговорювалися питання створення музею на Поштовій площі та забудови на вулиці Львівській.

19 грудня 2017 року проект рішення про створення музею археології на Поштовій площі підтримали члени постійної комісії Київради з питань культури, туризму та інформаційної політики, а 26 грудня "за" ініціативу одноголосно проголосувала комісія з питань власності. 23 січня 2018 року на підтримку документа висловилася комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.