71 учасника боїв на Лисоні перепоховали в Бережанах. ФОТО, ВІДЕО

19 червня в Бережанах Тернопільської області перепоховали останки 71 солдата, загиблого під час Першої світової війни.

Рештки вояків Цісарсько-королівської армії Австро-Угорщини, Німецької кайзерівської та Російської імператорської армій ексгумували 2017року на горі Лисоня, повідомив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 

Ексгумаційні роботи проводили меморіально-пошуковий центр "Доля", Подільська археологія та Тернопільський обласний центр охорони пам’яток історії та культутри.

Перепоховали загиблих на меморіальному кладовищі жертв Першої світової війни, яке впорядковували протягом двох тижнів.

 

Перепоховання відбувалося з дотриманням церемоніалу – для цього зібралися 50 українських військових.

Церемонію відвідали представники німецької та австрійської сторін.

 

Детальніше в сюжеті Тернопільського телебачення:

Нагадуємо, що лекція "Перша світова війна в українській літературі" відбудеться вже 21 червня.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.