Спецпроект

Першою жертвою змін до закону про ІПН Польщі став сам ІПН – Шарек

Президент Інституту національної пам’яті Польської Республіки Ярослав Шарек повідомив про погіршення зв’язків Інституту з закордонними істориками, які досліджують Голокост.

Про це повідомляє видання Dziennik.pl.

Шарек підтвердив, що частина науковців із-за кордону відмовилася від дальшої співпраці з Інститутом після внесення змін до закону про ІПН.

"У грудні 2017 року в Інституті відбулася велика міжнародна конференція "Нації окупованої Європи і катастрофа євреїв". На неї приїхали вчені з багатьох країн. Пізніше, як протест проти новелізації багато з них відмовилося прислати свої доповіді для публікації. Наслідком зміни закону про ІПН став параліч міжнародних зв’язків Інституту з науковцями, які займаються проблематикою Голокосту у світі", — розповів Шарек.

На запитання, чи новелізацію закону узгоджували з Інститутом, Шарек підкреслив, що з ними консультувалися "тільки в початковій фазі" й уточнив: "За мого попередника".

"Пізніше вже з нами на цю тему не розмовляли. Інститут не мав впливу на остаточну форму прийнятих юридичних рішень. Не маю сумнівів, що Інститут став першою жертвою тих змін до закону", — підкреслив Шарек.

Нагадаємо, Закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті набрав чинності 1 березня 2018 року.

Закон передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті. США засудили рішення президента Польщі підписати скандальний закон. Згодом Штати заморозили зустрічі своїх перших осіб із польськими посадовцями.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.