Лідер німецьких ультраправих назвав нацизм "плямою" в історії Німеччини

Лідер ультраправої правої партії "Альтернатива Німеччини" Александер Гауланд назвав нацистський режим "плямою" в історії успіху Німеччини.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням агентство DPA.

"Гітлер і нацисти лише пляма у понад тисячолітній історії успіху Німеччини", — сказав Гауланд.

Він не став заперечувати німецьку відповідальність за нацистський режим, заявивши: "Тільки ті, хто визнає минуле, мають силу формувати майбутнє". Проте він підкреслив, що це лише частина історії Німеччини, яка виходить далеко за межі цього періоду.

Гауланд та інший лідер "Альтернативи для Німеччини" Йогер Меутхен виступали на дводенному федеральному конгресі для молодих учасників партії.

Молодіжне крило відрізняється від решти партії своїм ставленням до ЄС, яке його керівництво характеризує як: "Європейський Союз повинен померти, щоб Європа могла жити".

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.