У Росії встановлять 3-метровий пам'ятник Путіну. ФОТО

Скульптурне зображення російського диктатора Володимира Путіна, котрий ось вже 20 років поспіль одноосібно керує цією країною, у вівторок, 29 травня 2018 року, відкриють на центральній площі села Частоозер'я Курганської області Росії.

Про це повідомляє "Еспресо".

 

Спорудження пам'ятника профінансував тамтешній депутат Держдуми Олександр Ільтяков, у якого в цьому селі розташована тваринницька ферма.

За фігурою Путіна розташовуватиметься карта Російської Федерації, висота і ширина якої сягатиме 6 м. А над картою стоятимуть прапори Російської імперії, СРСР та Російської Федерації.

 

При цьому Ільтяков наголошує на тому, що спорудження 3,5-метрової композиції є нібито його власної ініціативою й з Адміністрацією президента не узгоджувалося.

Читайте також:

Українці значно гірше ставляться до Сталіна, ніж росіяни – опитування

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.