Режисер «Кіборгів» анонсував фільм про Конотопську битву

Ахтем Сеїтаблаєв анонсував зйомку стрічки про битву під Конотопом між силами українського гетьмана Івана Виговського та російськими військами князя Олексія Трубецького у 1659 році.

Про це повідомляє "UA. News".

 Конотопська битва: сучасна картина

"Ми вже написали сценарій. Ця битва, – один із яскравих прикладів того, що коли знаходили спільну мову кримські татари, запорізькі козаки, тобто українці…Взагалі, історія спільного існування кримських татар та українців, вона непроста, ви ж знаєте…Але навалювали усім, як тільки були разом", – розповів Сеїтаблаєв.

Він заявив, що займеться стрічкою після завершення зйомки фільму "Захар Беркут", прем’єру якого заплановано на 2019 рік.

Довідково. Конотопська битва – одна із битв у російсько-польській війні 1654–1667 років, що відбулась у 1659 році біля Конотопа. Армія російського князя Олексія Трубецького протистояла коаліції Виговського, до якої входили кримські татари, козаки гетьмана та польські загони. У результаті спільної дії сил союзників, Трубецький зняв облогу міста і відступив.

Нагадуємо, що на початку травня на Хрещатику в Києві почали знімати фільм про Василя Стуса.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.