П'ять президентів закликають Україну й Польщу не чіпати "історичні вразливості"

У світлі появи протиріч між Україною і Польщею в історичній площині необхідно не допустити до погіршення двосторонніх відносин. Обидві країни не повинні ставати заручниками складної історії, а мають шукати в ній те, що об'єднує, а не ділить.

Про це йдеться у спільному зверненні, яке підписали колишні президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко та екс-президенти Польщі Александер Кваснєвський та Броніслав Коморовський, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 Фото: ТСН

"Поєднання і співпраця між Польщею та Україною в національних інтересах обох народів, має важливе значення для майбутнього всього регіону Центрально-Східної Європи і стратегічно важливе для безпеки східного флангу НАТО і ЄС, які стоять перед викликом, яким є російська агресія в Україні.

Тому, з великим занепокоєнням сприймаємо явища, які спостерігаються останнім часом, і які загрожують поєднанню і співпраці", - йдеться в заяві.

Вони підкреслили, що складне минуле має заохочувати нинішні покоління українців і поляків й надалі здійснювати зусилля щодо поєднання і співпраці з думкою про краще майбутнє обох народів і держав.

"Ми маємо навчитися поваги до відмінних історичних вразливостей і шукати в минулому, насамперед, те, що об'єднує. Ми повинні шанувати могили жертв колишніх польсько-українських конфліктів", - наголошують президенти.

Вони додають, що складне минуле не можна затерти, але можна зробити з нього висновки з думкою про майбутні покоління українців і поляків.

"Тому ми закликаємо до захисту процесу примирення між нашими народами. Закликаємо до цього державну владу, а також суспільства обох країн, церкви, які особливо залучені до процесу примирення, місцеві органи влади, неурядові організації, ЗМІ, наукові середовища - усіх прихильників поєднання, зближення і дружби між нашими народами", - підкреслюється в заяві.

Президенти закликали вести постійний і терпеливий діалог, протидіяти проявам націоналізму й екстремізму, вести освітню діяльність, що спирається на правду і відповідальні історичні джерела, до взаємоповаги, посиленої співпраці істориків, вищих навчальних закладів, людей культури і мистецтва, вчителів та усіх, хто формує знання, мислення і чутливість громадян обох країн, особливо людей молодого покоління.

"Нехай пам’ять про невинні жертви колишніх польсько-українських конфліктів єднає наші країни і народи у спільних рефлексіях і спільному прагненні до майбутнього, що спиратиметься на співпраці та дружбі", - резюмують екс-президенти обох країн.

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.