АНОНС: Пам’яті Любомира Гузара. Перший публічний захід вшанування

У Києві відбудеться перший публічний музейний захід вшанування пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара в перші роковини відходу до Вічності.

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

 

Для цілого покоління українців Блаженніший Любомир Гузар став моральним авторитетом Нації.

"Україна не поділяється на захід або схід. Вона поділяється на тих, хто любить Україну і не любить", – один із його актуальних афоризмів.

Хоч більшість свого життя він провів за кордоном, але його любов до Батьківщини і рідного народу не згасла. Це була людина миру, від якої струміла любов до всіх, людина, яка зводила мости між часом і Вічністю, між Богом та людьми. Легко, але завжди мудро він вирішував складні питання, які відчиняли двері для великих справ.

Учасники заходу згадають важливі події на тернистому шляху життя та Божого служіння Блаженнішого, поділяться спогадами, послухають його голос.

Уперше широкому загалу будуть представлені особисті матеріали Любомира Гузара, передані Отцем і Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом Шевчуком, який візьме участь у заході-посвяті.

25 травня, п’ятниця, 16.00

Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні (головна експозиція), вул. Лаврська, 27.

Вхід вільний

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.