У Києві презентували книжку про ліквідацію керівників ОУН в Польщі. ФОТО. ВІДЕО

До двадцятиріччя спільного україно-польського видавничого проекту «Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб» презентовано черговий, дев’ятий том, до якого увійшли унікальні документи Архіву Служби безпеки України та архіву Інституту національної пам’яті Республіки Польща (ІНП РП).

Про це повідомляє прес-служба СБ України.

Фото: прес-служба СБ України

 

Починаючи з 1996 року, спільна українсько-польська робоча група, ґрунтуючись на принципах наукового підходу та історичної об’єктивності, відшукувала в архівних масивах, що залишилися у спадок від комуністичних спецслужб обох країн, систематизувала та оприлюднювала документи про складні моменти історії та взаємин двох народів у двадцятому сторіччі.

На думку керівника Архіву СБУ Андрія Когута, діалог про спільні сторінки минулого неможливий без виваженого та критичного підходу до джерельної бази.

"Публікація архівних документів без оціночних суджень, а лише з науковими коментарями та довідковим апаратом – це єдина можлива сьогодні методика, базовий принцип нашої роботи з архівами комуністичних спецслужб", - підкреслив він.

Андрій Когут, Олег Рафальський, Мажена Крук. Фото: прес-служба СБ України 

"Коріння нашого спільного майбутнього – у глибокому розумінні історії, яка через призму репресивних практик тоталітарних режимів підказує нам чіткі паралелі із сьогоденням в контексті гібридної війни", - зазначив Андрій Когут під час спільної презентації нового тому видавничої серії.

Директор Архіву ІНП Республіки Польща Мажена Крук наголосила на унікальності видавничого проекту на європейських теренах – як за тривалістю, за обсягами вивченого документального масиву, так і за складністю історичних взаємин, яким він присвячений.

"Ми не боїмося торкатися чутливих для обох народів тем і плануємо робити це і надалі!", зауважила керівник польського архіву, анонсуючи підготовку наступного, десятого тому, який має побачити світ уже восени наступного року.

 Фото: прес-служба СБ України

Дослідники планують зокрема оприлюднити віднайдені в архівах докази тісної співпраці між дисидентами та правозахисниками комуністичної Польщі та совєцької України у минулому столітті, які викликали особливе занепокоєння тодішніх органів безпеки обох країн.

Детальніше про книгу за посиланням.

Нагадуємо, що наприкінці квітня вийшла книжка "БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з ХХ століття".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.