У Києві презентували книжку про ліквідацію керівників ОУН в Польщі. ФОТО. ВІДЕО

До двадцятиріччя спільного україно-польського видавничого проекту «Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб» презентовано черговий, дев’ятий том, до якого увійшли унікальні документи Архіву Служби безпеки України та архіву Інституту національної пам’яті Республіки Польща (ІНП РП).

Про це повідомляє прес-служба СБ України.

Фото: прес-служба СБ України

 

Починаючи з 1996 року, спільна українсько-польська робоча група, ґрунтуючись на принципах наукового підходу та історичної об’єктивності, відшукувала в архівних масивах, що залишилися у спадок від комуністичних спецслужб обох країн, систематизувала та оприлюднювала документи про складні моменти історії та взаємин двох народів у двадцятому сторіччі.

На думку керівника Архіву СБУ Андрія Когута, діалог про спільні сторінки минулого неможливий без виваженого та критичного підходу до джерельної бази.

"Публікація архівних документів без оціночних суджень, а лише з науковими коментарями та довідковим апаратом – це єдина можлива сьогодні методика, базовий принцип нашої роботи з архівами комуністичних спецслужб", - підкреслив він.

Андрій Когут, Олег Рафальський, Мажена Крук. Фото: прес-служба СБ України 

"Коріння нашого спільного майбутнього – у глибокому розумінні історії, яка через призму репресивних практик тоталітарних режимів підказує нам чіткі паралелі із сьогоденням в контексті гібридної війни", - зазначив Андрій Когут під час спільної презентації нового тому видавничої серії.

Директор Архіву ІНП Республіки Польща Мажена Крук наголосила на унікальності видавничого проекту на європейських теренах – як за тривалістю, за обсягами вивченого документального масиву, так і за складністю історичних взаємин, яким він присвячений.

"Ми не боїмося торкатися чутливих для обох народів тем і плануємо робити це і надалі!", зауважила керівник польського архіву, анонсуючи підготовку наступного, десятого тому, який має побачити світ уже восени наступного року.

 Фото: прес-служба СБ України

Дослідники планують зокрема оприлюднити віднайдені в архівах докази тісної співпраці між дисидентами та правозахисниками комуністичної Польщі та совєцької України у минулому столітті, які викликали особливе занепокоєння тодішніх органів безпеки обох країн.

Детальніше про книгу за посиланням.

Нагадуємо, що наприкінці квітня вийшла книжка "БАНДЕРІВЦІ. 200 історій з ХХ століття".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.