In memoriam. Помер видатний український археолог, дослідник історії Києва Гліб Івакін

У віці 71 року помер фахівець з історії й археології Київської Русі та пізньосередньовічної України, заступник директора Інституту археології НАН України, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Гліб Івакін.

Про це повідомляє IA ZIK з посиланням на адміністратора групи Спілка археологів України Якова Гершковича.

 Гліб Івакін

"Сьогодні не стало Гліба Юрійовича Івакіна, члена-кореспондента НАНУ, заступника директора ІА НАНУ, голови ВГО "Спілка археологів України", – зазначив Яків Гершкович.

Довідково. Гліб Юрійович Івакін народився у сім’ї українського письменника та літературознавця Юрія Івакіна.

Закінчив історичний факультет КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Від 1974 року працював в Інституті археології АН України (нині Інститут археології НАН України).

Брав участь у розкопках археологічних пам’яток Києва X–XVIII століття на Подолі, Печерську, у Старому Києві, Гончарах і Кожум’яках та в інших історичних місцях. Очолював архітектурно-археологічні дослідження під час відновлення Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври, церкви Успіння Пресвятої Богородиці Пирогощі.

Автор понад 200 друкованих праць.

Був вченим секретарем Національного комітету України Всесвітньої спілки візантиністів.

Читайте також:

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Як зробити супер-музей із "Десятинки". Досвід Кракова і Парижа

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.