In memoriam. Помер видатний український археолог, дослідник історії Києва Гліб Івакін

У віці 71 року помер фахівець з історії й археології Київської Русі та пізньосередньовічної України, заступник директора Інституту археології НАН України, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор історичних наук (1997), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки Гліб Івакін.

Про це повідомляє IA ZIK з посиланням на адміністратора групи Спілка археологів України Якова Гершковича.

 Гліб Івакін

"Сьогодні не стало Гліба Юрійовича Івакіна, члена-кореспондента НАНУ, заступника директора ІА НАНУ, голови ВГО "Спілка археологів України", – зазначив Яків Гершкович.

Довідково. Гліб Юрійович Івакін народився у сім’ї українського письменника та літературознавця Юрія Івакіна.

Закінчив історичний факультет КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Від 1974 року працював в Інституті археології АН України (нині Інститут археології НАН України).

Брав участь у розкопках археологічних пам’яток Києва X–XVIII століття на Подолі, Печерську, у Старому Києві, Гончарах і Кожум’яках та в інших історичних місцях. Очолював архітектурно-археологічні дослідження під час відновлення Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври, церкви Успіння Пресвятої Богородиці Пирогощі.

Автор понад 200 друкованих праць.

Був вченим секретарем Національного комітету України Всесвітньої спілки візантиністів.

Читайте також:

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Як зробити супер-музей із "Десятинки". Досвід Кракова і Парижа

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.