АНОНС: У Києві презентують документи про те, як Польща боролась проти українських націоналістів

Двотомний збірник документів допомагає розібратись, як і коли утворився Провід ОУН на території сучасної Польщі, чому польська та радянська комуністичні спецслужби боролися проти українського підпілля, хто видав своїх колег по підпіллю, а хто не зламався і загинув за ідею незалежності. Матеріали охоплюють період з 1944 по 1950 роки.

Про це "Історичній правді" повідомили в Архіві СБУ.

 

Польські та українські історики працювали над збірником документів "Організація Українських Націоналістів в Польщі в 1944—1950 роках. Ліквідація керівних структур" 7 років.

Опубліковані матеріали дають підстави для поглиблення дискусії про польсько-український конфлікт, який тривав на території спільного проживання народів у 1944–1947 роках.

Це перша наукова розвідка такого масштабу в українській історіографії, яка розкриває тему діяльності українських націоналістів у тогочасній Польщі.

Документи, які були раніше недоступними для загалу, розповідають про керівництво ОУН так званого Закерзонського краю (на сході сучасної Польщі). Це історії життя та діяльності крайового провідника Ярослава Старуха на псевдо "Стяг", його заступника і референта пропаганди Василя Галаси —  "Зенона", командувача УПА (військова округа "Сян") Мирослава Онишкевича — "Ореста" і керівника Служби безпеки Петра Федоріва — "Дальнича".

Польський Інститут національної пам’яті, Архів СБУ та інші упорядники двотомника спробували розібратись, з якого саме часу Провід ОУН у Польщі став об’єктом уваги та дій польської Служби безпеки. Також: як радянська сторона підтримувала ці дії і чому тільки у 1947 році справа дійшла до ефективних дій проти Проводу, що завершилося загибеллю та арештом членів керівництва ОУН.

Презентоване видання є тримовним (російська, українська та польська), складається з двох томів та має 1500 сторінок.

Учасники презентації:

  • Андрій Когут — директор Архіву Служби безпеки України
  • Мажена Крук — директор Архіву IPN
  • Юрій Шаповал — головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса
  • Єжи Беднарек — заступник директора відділення історичних досліджень IPN
  • Володимир Ковальчук — провідний науковий співробітник ГДА СБУ
  • Марцін Маєвський — начальник самостійної секції архівних досліджень та видання джерел Архіву IPN

До участі також запрошені історики та архівісти, що працювали над збірником документів: Володимир В’ятрович, Іван Патриляк, Сергій Кокін, Станіслав Кульчицький, Ігор Кулик, Володимир Бірчак.

Час: 22 травня, вівторок, 14.30

Місце: Інститут політичних та етнонаціональних досліджень НАН України ім. І.Ф.Кураса, вул. Генерала Алмазова, 8 (вхід з вулиці Арсенальної)

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.