АНОНС: Лекція "З варягів – у греки: купці русі у Візантії ІХ-ХІ ст." у НМІУ

Яким чином організовувалися торговельні експедиції? Де і як брали руські купці товари на продаж, що везли натомість до Києва, і, головне, як було облаштоване перебування русів у Царгороді? Як саме торговельні контакти із Візантією вплинули на ранні етапи державотворення України-Русі? Приходьте на лекцію в Національний музей історії України 19 травня, щоб дізнатися.

Важливим фактором становлення ранньосередньовічної Київської держави була зовнішня торгівля купців русі, скерована передусім на південь – до столиці могутньої Візантійської імперії Константинополя. 

 

Під час лекції Ви також дізнаєтеся, які документи слід було мати з собою, щоб вдало скористатися "безвізом" з Візантією, як називався та як був облаштований "хостел", до якого заселялися купці русі у Константинополі; що таке "месячна" і чому "олл інклюзів" не поширювався на тих, хто прийшов "бес купли"; хто такий "василік" і які повноваження щодо русів мав столичний мер – епарх міста Константинополя; що таке "заборонені товари" і з якими корумпованими ромейськими чиновниками слід було мати справу, щоб спробувати вивезти з Царгорода контрабанду...

Про це та про інше йтиметься під час лекції Андрія Домановського, к.і.н., харківського візантиніста.

19 травня, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2 4 поверх).

Організатори: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії" та Національний музей історії України 

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.