У Полтаві розгорівся скандал через акцію “Безсмертний полк”. ДОКУМЕНТ

У школи Полтави надійшов лист щодо "забезпечення явки учнів" на акцію “Безсмертний полк” із нагоди 9 травня. Ці вимоги висунуло керівництву шкіл Управління освіти Полтавського міськвиконкому.

Боєць Національної гвардії України Олександр Хаджинов на своїй сторінці у "Фейсбуці" розмістив відповідний документ за підписом заступниці керівника управління освіти в Полтаві Наталії Дорохової, передає сайт "Полтава365".

 

Репетицію акції планують провести 7 травня — учні будуть нести портрети у супроводі вчителів.

До слова, акція "Безсмертний полк" стала масово використовуватися під час святкування Дня Перемоги у Росії як ідеологія "путінського режиму".

Полтавці обурулися діями освітянки: під час інформаційного та збройного протистояння з Російською Федерацією є неприпустимим підігравати пропаганді ворога, пише депутат міської ради Юліан Матвійук.

Відповідні листи депутат міськради надіслав до СБУ та Головне Управління Нацполіції в Полтавській області.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.