У Харкові повалили погруддя Георгію Жукову. ФОТО

У ніч із 5 на 6 травня ультраправі активісти повалили погруддя Маршалу Радянського Союзу Георгію Жукову в Харкові.

Про це повідомив рух "Фрайкор" на своїй сторінці у "Фейсбуці".

 Так бюст Маршалу СРСР виглядав "до".

Погруддя командувачу низки фронтів Червоної армії під час Другої світової війни Георгію Жукову розташовувалося на проспекті Петра Григоренка, який раніше був теж названий іменем Жукова. Монумент установили 1994 року.

 

"Пам’ятник Жукову в Харкові повалено! Невідомі патріоти передають вітання всім сепарам і ваті міста! Кати українського народу не мають права стояти на нашій землі", - ідеться в повідомленні на сторінці "Фрайкору".

 

Нагадаємо, 5 січня цього року цей пам'ятник Жукову вже пережив атаку націоналістичного руху "Права молодь". Його облили фарбою і залишили написи.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.