Спецпроект

Мер Чикаго призначив День вшанування пам'яті жертв Голодомору в 2018 році

13 квітня мер м. Чикаго в США Рам Емануель проголосив 24 листопада 2018 року Днем вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років в Україні.

Відповідну декларацію вручили українській стороні на зустрічі Рама Емануеля з Генеральним консулом України в Чикаго Ларисою Герасько та очільниками української громади міста. 

Текст документа опублікувала сторінка Генерального консульства у "Фейсбуці".

Декларація

Беручи до уваги, що в історії сучасного світу були періоди війни, спустошення й трагедії позначені необґрунтованими упередженнями; і

Беручи до уваги, що Голодомор — це українське слово на позначення масового винищення за допомогою штучно спричиненого голоду; і

Беручи до уваги, що Голодомор зачепив українців усіх вікових груп і призвів до смерті орієнтовно від 9 до 13 мільйонів людей; і

Беручи до уваги, Чикаго має давні та глибокі зв’язки з Україною, а велика й сповнена життя українська громада Чикажчини зробила важливий внесок у розвиток і добробут міста; і

Беручи до уваги, що спільнота українських американців у Чикаго спільно з українськими громадами по всьому світу вшановуватиме й згадуватиме загиблих у роки Голодомору; і

Беручи до уваги, що у 2018 році День пам’яті жертв Голодомору — 24 листопада 2018 — присвячується подіям 1932—1933:

Отже я, Рам Емануель, мер міста Чикаго, цим оголошую 24 листопада 2018 року Днем пам’яті жертв Голодомору в місті Чикаго і закликаю всіх мешканців приділити час, щоб згадати загиблих у часи Голодомору.

Як повідомлялося, в Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" презентували виставку "10 історій про Великий Голод".

У м. Торонто розпочали будівництво Меморіалу жертв Голодомору.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.