Найвищий скіфський курган України намагалися пограбувати "чорні археологи"

"Чорні археологи" спробували пограбувати найбільший скіфський курган в Україні - Нечаєву могилу в Нікопольському районі на півдні Дніпропетровщини.

Шахту на вершині кургану помітили небайдужі громадяни і підняли тривогу в соціальних мережах. На місце події виїжджала комісія представників органів місцевої влади, а поліція склала протокол.

Про це повідоляє "Гал-Інфо" з посиланням на "День".

"Перший сигнал у поліцію і органи влади надійшов від "пошукачів", які легально займалися розкопками недалеко від Нечаєвої могили. Річ у тім, що під час Другої світової там були сильні бої. Піднявшись на курган, вони побачили досить глибоку шахту. Її глибина сягала 15 метрів. Судячи з усього, копали дилетанти. Вони не дійшли навіть до "підошви" кургану, а саме поховання, напевно, міститься ще глибше під землею.

Зазвичай скіфи ховали своїх одноплемінників на глибині 4 метрів від поверхні землі, а якщо це була знатна людина або цар, то глибина поховання могла доходити до 15 метрів. Ззавичай це була дуже складна за своєю архітектурою споруда, з підземними камерами і декількома шарами засипки. Тому добратися до поховання, на щастя, не так-то просто", - розповідає директор обласного центру охорони історико-культурних цінностей Лідія Голубчик.

Фото: galinfo.com.ua

За її словами, спроба пограбування Нечаєвої могили - далеко не єдина на Дніпропетровщині. У сусідньому Апостолівському районі біля с. Слов'янка, каже вона, "чорні археологи" риють великий скіфський курган ось уже кілька років.

"Там навіть когось затримали, але потім відпустили, оскільки відповідальність за це, за чинним законодавством, - дріб'язкова. З цієї причини посягання на археологічні об'єкти тривають", - говорить директор Центру.

В обласному центрі охорони історико-культурних цінностей вважають, що шукачі скарбів хоча і не дісталися до поховання, але своєю діяльністю завдають величезної шкоди історичній пам'ятці, руйнуючи саму "архітектуру" кургану і знищуючи культурний шар, все ще не досліджений професійними археологами.

ДОВІДКА:

Нечаєва могила - відомий археологічний пам'ятник, один зі скіфських курганів III століття до нашої ери. Це найвищий у степовій смузі Євразії скіфський курган. Зараз висота кургану становить понад 15 метрів, але ще на початку XX століття, кажуть краєзнавці, він був на 3-3,5 метра вище.

У XIX ст Нечаєви - власники володінь, на території яких розташовується курган, не давали змоги археологам провести дослідження.

У кінці 1943 - початку 1944 рр. високий курган опинився в зоні активних бойових дій. Прагнучи утримати Нікопольський плацдарм, гітлерівці перетворили його на добре укріплену вогневу точку. 

У повоєнні роки приступити до дослідження Нечаєвої могили планували такі видатні археологи, як Олексій Тереножкін і Борис Мозолевський, проте розкопки так і не розпочалися. Давній скіфський курган залишається недослідженим досі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.