За перейменування Дніпропетровської області висловилося 150 нардепів

Народний депутат України Андрій Денисенко зібрав 150 підписів депутатів під проектом змін до Конституції за перейменування Дніпропетровської області на Січеславську.

Про це повідомлє "Дніпроград" з посиланням на сторінку Андрія Денисенка у Facebook.

Андрій Денисенко оголосив про плани зареєструвати проект змін в апараті Верховної Ради. За перейменування області на Січеславську підписи поставили народні депутати різних фракцій і груп, крім Опозиційного блоку. Зокрема, особливо відзначив Денисенко колег-земляків Юрія Березу, Валентина Дідича, Сегія Рибалку та побратима Євгена Рибчинськоого, які збирали ці підписи разом з ним.

Також  пропозицію Денисенка підтримали уроженці області Дмитро Ярош, Віктор Кривенко, Віталій Купрій, Тетяна Ричкова, Максим Курячий, Олександр Дубінін, Андрій Немировський, Іван Кириленко, Олег Кришин, Віктор Галасюк, Альона Бабак та ін.

"Переконаний, що спільними зусиллями громадськості, науковців та культурних діячів, які ініціювали цей процес, та народних депутатів край п‘яти Січей нарешті отримає гідну назву, позбудеться тавра прізвища одного з організаторів Голодомору", - зазначив Андрій Денисенко.

На думку народного депутата, назва на честь Запорізької Січі, - найкраща для області, яка, за його словами, зупинила Путіна.

"Справа відновлення національної пам‘яті та ідентичності нашого народу - один з наріжних каменів розбудови української держави. Серце козацького краю поверне собі ім‘я, дароване предками, в час, коли уславлений дух Січі після трьох сотень років російського полону знов буяє степом і ярами над Дніпром. Якби важко не було, але ми переможемо, Україна буде!", - додав Андрій Денисенко.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.