Українці значно гірше ставляться до Сталіна, ніж росіяни – опитування

Українців в цілому негативно налаштовані щодо Сталіна, лише 14% ставляться до нього з повагою, симпатією чи захопленням. У Росії симпатиків диктатора утричі більше – приблизно 40%.

Такі результати соціального опитування Київського міжнародного інституту соціології та "Левада-Центру" – повідомляє "Українська правда".

42% українців ставиться до Сталіна з ворожістю, страхом чи ненавистю, 30% ставиться байдуже.

"Мудрим керівником" Сталіна в Україні вважають 28% населення (у Росії 53%), потребу в керівнику такого типу, як Сталін, висловлюють 23% українців і 33% росіян, а жорстоким нелюдським тираном Сталіна вважають 77% українців і тільки 44% росіян.

 

Три чверті опитаних українців вказали, що не хотіли б жити та працювати при такому керівнику країни, як Сталін.

 Розподіл відповідей на запитання "Як Ви особисто в цiлому ставитеся до Сталiна?" за віком, % опитаних

Відносно більш позитивно ставляться та підтримують Сталіна у Східному регіоні, люди старшого віку, з (неповною та повною) середньою освітою і низьким рівнем достатку.

 Розподіл відповідей на запитання "Ви особисто хотiли б жити та працювати при такому керiвнику країни, як Сталiн?" за віком, % опитаних

Найбільше повагу до керівника СРСР виявляють представники старшого покоління, зокрема серед респондентів 70 років і старше таких близько 20%.

Зазначається, що в Україні, порівняно з 2012 роком, у 2016 році позитивне ставлення до Сталіна знизилося, і цей спад продовжився у 2018 році. Тоді як у Росії у 2014-2018 роках домінують позитивні оцінки диктатора.

Опитування в Україні проводив КМІС з 5 по 21 лютого. Методом особистого інтерв'ю опитали 2043 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх областей України (окрім АР Крим) за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

У Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною.

Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.

Опитування в Росії проводилось дослідницькою організацією "Левада-Центр" 23-27 березня.

Методом особистого інтерв'ю опитали 1600 респондентів віком від 18 років і старше, які мешкають у 136 населених пунктах.

Читайте також:

Як українці реагували на смерть Сталіна. Розсекречені спецповідомлення МГБ

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.