Вчені розповіли про походження золотого скарбу із Карамболо

Іспанські вчені заявили про те, що загадкові золоті прикраси зі скарбу, який був виявлений недалеко від Севільї, були виготовлені місцевими жителями, а не фінікійцями, як стверджувалося раніше.

Про це повідомляє видання "Багнет".

Скарб із Карамболо. Фото: "Багнет"

Скарб на пагорбі Ель Карамболо був виявлений у 1958 році. Він складається з 21 золотої прикраси ювелірної роботи, загальна вага – близько трьох кілограм. Їх закопали в керамічному горщику, можливо в межах якогось святилища.

Вчені датували скарб з Карамболо періодом 2770-2500 років назад. З моменту знахідки між дослідниками не вщухають суперечки з приводу того, звідки взялися скарби. За однією версією – вони місцевого походження, за іншою – їх привезли фінікійці, які незадовго до цього з'явилися на півострові.

Тепер же вчені з університету Уельви вивчили прикраси з допомогою мас-спектрометра. Також вчені проаналізували співвідношення ізотопів свинцю у сплаві. Різна кількість домішок у сплавах дозволяє приблизно визначити місце походження руди.

І мас-спектрометрії, й ізотопний аналіз показали схожі результати – прикраси з Карамболо були зроблені з місцевого золота, видобутого неподалік. Дослідники припускають, що, можливо, скарби з Карамболо були переплавлені з більш древніх артефактів, які ховали разом з покійними в Валенсіне-де-ла-Консепсьон.

Нагадуємо, що недавно у Греції знайшли візантійський скарб.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.