Музей у Дніпрі отримав колекцію давньогрецьких амфор. ФОТО

Дніпропетровському національному історичному музею імені Яворницького передали колекцію фрагментів давньогрецьких амфор, зібраних на території краю протягом 30 років.

Про це "Радіо Свобода" розповів заступник директора музею з наукових питань Олександр Старік.

 

За його словами, український дослідник давньогрецьких клейм, нікопольчанин Олег Фатєєв передав у фонди музею велику кількість фрагментів амфор із клеймами, ніжок амфор, керамічних прясел, фрагментів ліпних скіфських посудин.

Їхню точну кількість фахівцям ще належить встановити. Більшість предметів походить з околиць селища Капулівка в Нікопольському районі і зібрана на обвалених схилах Каховського водосховища.

Олег Фатєєв збирав їх майже 33 роки свого життя: відшукував сам, купував та вимінював у місцевих жителів, класифікував, вивчав, описував.

 

Як повідомив Олександр Старік, передання зібрання музеєві стало непересічною подією.

"Людина збирала ці експонати фактично все життя. Він їх класифікував, датував, зробив бірочки майже до кожного експоната. Нам не просто передали цінний матеріал, але передали матеріал уже класифікований.

Є інформація, де вони знайдені, що саме це за клеймо, до якого міста-держави належить тощо, бо все це давньогрецькі амфори з різних міст. Це давньогрецький імпорт.

Більшість клейм знайдено на території сучасної Капулівки, де було велике поселення скіфських часів. Саме ці клейми можуть відкрити нам, якими були торговельні зв’язки жителів поселення, хто виробляв ці амфори, клеймо може багато чого сказати. Це буде найбільша така колекція у регіоні, більші, наскільки я знаю, є тільки в музеях Криму", – сказав Олександр Старік.

 

За його словами, найбільш рідкісні і яскраві предмети колекції будуть експонувати в музеї, решту – зберігатимуть у фондах і досліджуватимуть. Фахівці також зможуть реставрувати частину амфор за вцілілими фрагментами.

Нагадуємо, що 3 квітня Кабмін заклав капсулу ІІ черги будівництва Меморіалу Голодомору.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.