Музей у Дніпрі отримав колекцію давньогрецьких амфор. ФОТО

Дніпропетровському національному історичному музею імені Яворницького передали колекцію фрагментів давньогрецьких амфор, зібраних на території краю протягом 30 років.

Про це "Радіо Свобода" розповів заступник директора музею з наукових питань Олександр Старік.

 

За його словами, український дослідник давньогрецьких клейм, нікопольчанин Олег Фатєєв передав у фонди музею велику кількість фрагментів амфор із клеймами, ніжок амфор, керамічних прясел, фрагментів ліпних скіфських посудин.

Їхню точну кількість фахівцям ще належить встановити. Більшість предметів походить з околиць селища Капулівка в Нікопольському районі і зібрана на обвалених схилах Каховського водосховища.

Олег Фатєєв збирав їх майже 33 роки свого життя: відшукував сам, купував та вимінював у місцевих жителів, класифікував, вивчав, описував.

 

Як повідомив Олександр Старік, передання зібрання музеєві стало непересічною подією.

"Людина збирала ці експонати фактично все життя. Він їх класифікував, датував, зробив бірочки майже до кожного експоната. Нам не просто передали цінний матеріал, але передали матеріал уже класифікований.

Є інформація, де вони знайдені, що саме це за клеймо, до якого міста-держави належить тощо, бо все це давньогрецькі амфори з різних міст. Це давньогрецький імпорт.

Більшість клейм знайдено на території сучасної Капулівки, де було велике поселення скіфських часів. Саме ці клейми можуть відкрити нам, якими були торговельні зв’язки жителів поселення, хто виробляв ці амфори, клеймо може багато чого сказати. Це буде найбільша така колекція у регіоні, більші, наскільки я знаю, є тільки в музеях Криму", – сказав Олександр Старік.

 

За його словами, найбільш рідкісні і яскраві предмети колекції будуть експонувати в музеї, решту – зберігатимуть у фондах і досліджуватимуть. Фахівці також зможуть реставрувати частину амфор за вцілілими фрагментами.

Нагадуємо, що 3 квітня Кабмін заклав капсулу ІІ черги будівництва Меморіалу Голодомору.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.