Музей у Дніпрі отримав колекцію давньогрецьких амфор. ФОТО

Дніпропетровському національному історичному музею імені Яворницького передали колекцію фрагментів давньогрецьких амфор, зібраних на території краю протягом 30 років.

Про це "Радіо Свобода" розповів заступник директора музею з наукових питань Олександр Старік.

 

За його словами, український дослідник давньогрецьких клейм, нікопольчанин Олег Фатєєв передав у фонди музею велику кількість фрагментів амфор із клеймами, ніжок амфор, керамічних прясел, фрагментів ліпних скіфських посудин.

Їхню точну кількість фахівцям ще належить встановити. Більшість предметів походить з околиць селища Капулівка в Нікопольському районі і зібрана на обвалених схилах Каховського водосховища.

Олег Фатєєв збирав їх майже 33 роки свого життя: відшукував сам, купував та вимінював у місцевих жителів, класифікував, вивчав, описував.

 

Як повідомив Олександр Старік, передання зібрання музеєві стало непересічною подією.

"Людина збирала ці експонати фактично все життя. Він їх класифікував, датував, зробив бірочки майже до кожного експоната. Нам не просто передали цінний матеріал, але передали матеріал уже класифікований.

Є інформація, де вони знайдені, що саме це за клеймо, до якого міста-держави належить тощо, бо все це давньогрецькі амфори з різних міст. Це давньогрецький імпорт.

Більшість клейм знайдено на території сучасної Капулівки, де було велике поселення скіфських часів. Саме ці клейми можуть відкрити нам, якими були торговельні зв’язки жителів поселення, хто виробляв ці амфори, клеймо може багато чого сказати. Це буде найбільша така колекція у регіоні, більші, наскільки я знаю, є тільки в музеях Криму", – сказав Олександр Старік.

 

За його словами, найбільш рідкісні і яскраві предмети колекції будуть експонувати в музеї, решту – зберігатимуть у фондах і досліджуватимуть. Фахівці також зможуть реставрувати частину амфор за вцілілими фрагментами.

Нагадуємо, що 3 квітня Кабмін заклав капсулу ІІ черги будівництва Меморіалу Голодомору.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.