У бібліотеці Вернадського обрали нового директора

Генеральним директором Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського обрали Олега Сербіна.

 Олег Сербін. Фото: uk.wikipedia.org

Про це повідомляє сайт "Читомо".

Таке рішення прийняли на зборах колективу наукових працівників бібліотеки шляхом таємного голосування 4 квітня.

Також на посаду претендував Попик Володимир, який очолював інституцію з 2013 року.

Довідка. Олег Сербін – бібліотекар, доктор наук із соціальних комунікацій, кандидат історичних наук. Очолює Наукову бібліотеку ім. М. Максимовича КНУ ім. Шевченка.

Професор кафедри соціальних комунікацій та інформаційних наук Київського національного університету культури і мистецтв та кафедри видавничої справи КНУ ім. Шевченка.

З виборчою програмою Олега Сербіна можна ознайомитись за посиланням.

Нагадуємо, що 29 березня Інститут українознавства НАН обрав нового директора.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.