Спецпроект

Музей Майдану шукає артефакти

Національний музей Революції гідності закликає учасників трьох революцій передавати до його фондів предмети і свідчення про ці події.

Про це йдеться на офіційній сторінці  самого Музею.

 Предмети з колекції Національного музею Революції Гідності. Фото: maidanmuseum.org

Музей буде вдячний за передані у фонди матеріальні та нематеріальні свідчення про ці події. Цікавлять предмети й усні згадки щодо Революції гідності, Помаранчевої революції, Революції на граніті й інших протестних акцій, боротьби за права людини, волю народу та незалежність України, зокрема:

– особисті речі героїв Небесної сотні;

– особисті речі та предмети самозахисту протестувальників;

– засоби озброєння та речі з побуту силовиків;

– артефакти протестного мистецтва, тематичний живопис;

– предмети й матеріали для надання медичної допомоги;

– елементи барикад;

– фотографії та відео подій на Майдані;

– агітаційні матеріали та символіка (прапори, хоругви, плакати тощо);

– персональні історії, живі свідчення, пов’язані з подіями на Майдані;

– артефакти з важливих осередків протесту (Будинку профспілок, Українського дому, міської ради, Жовтневого палацу, готелю "Україна", Михайлівського золотоверхого собору, шпиталів тощо).

Музейники відзначають, що вірять, що синергія ідеалів, цінностей і дій української громадськості разом із професіоналізмом та відданістю державних мужів ідеалам Свободи й Честі стане рушійною силою у розбудові Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності й належному вшануванні героїв Небесної сотні та всіх учасників революції.

Контакт: maidanmuseum@gmail.com або за тел.: +38 093 503 7288, +38 099 717 5995, +38 067 508 26 39.

Нагадуємо, що у лютому визначились, як виглядатиме Меморіал Героїв Небесної Сотні.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.