В Івано-Франківську перепоховали 134 жертви НКВД. ФОТО

24 березня в історико-меморіальному комплексі Дем’янів Лаз, що в Івано-Франківську, перепоховали 134 жертв комуністичного терору.

Скелети 70 трупів людей вiдносяться до осіб чоловiчої статi, кiстки 53 скелетованих трупів – до осіб жіночої статі, 2-оє мають ознаки дитячих скелетів, інформує WestNews.

 Усі фото: westnews.com.ua

"Це почерк НКВС, числені вогнепальні отвори. На скелтованих залишках знайдено безліч свідчень, що катували жертв ще за життя. На стегнових кістках, на ребрах, черепах, є сліди катувань. Серед жертв, двоє дітей. Сьогодні можемо говорити, що Дем’янів Лаз вдруге заговорив. Тут 1989 року вперше відбулося перепоховання жертв тоталітарного комуністичного режиму. Ми говоримо про жертв 1939-1941 років", – говорить Василь Тимків, керівник КП "Меморіал" в Івано-Франквській області.

 

Також, додав він, здебільшого,  то була еліта священники. Знищивши еліту, можна легко маніпулювати людьми. Незважаючи на те, що жертви мали тюремні терміни, їх розстрілювали.

"Я думаю, що ще є десятки поховань. Згідно з найденими документами було засуджено близько 60 тисяч осіб. Це є страшна рана на тілі українського народу. Але розкриття цих ран – це спільна справа, яка об’єднує народ. Це потрібно для сьогодення і для майбутнього", – додав Тимків.

 

Для дев’яти скелетів стать не встановлена в зв’язку з масивними пошкодженнями черепів та інших кісток скелетів.

Під час дослідження черепів дорослих людей виявлено 47 вхідних вогнепальних пошкоджень і 36 вихідних вогнепальних пошкоджень.

 

Як повідомлялося, 14 серпня 2017 р. працівники КП "Пам’ять" на вул. Степана Ленкавського в Івано-Франківську (на території старого єврейського кладовища) виявили масове поховання 134 жертв комуністичного терору НКВД періоду 19391941 років.

Тіла лежали у два-три шари в трьох неглибоких траншеях завдовжки біля 10 метрів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.