ІПН Польщі уклав угоду про співпрацю з трьома українськими архівами

Інститут національної пам’яті Польщі отримає доступ до документів у справі "Польської операції" НКВД в 1937-1938 роках, що зберігаються в державних архівах Одеської, Вінницької та Хмельницької областей.

Про це повідомляє Польсько-український портал.

Відповідну угоду про співпрацю підписали 26 березня у Варшаві президент Інституту національної пам’яті Польщі Ярослав Шарек і директори українських державних архівів в Одесі, Вінниці та Хмельницькому – Лілія Білоусова, Юрій Легун та Володимир Байдич. 

Мета договору – реалізація довгострокової програми оцифрування архівних документів з історії українсько-польських відносин, зокрема з історії політичних репресій які відбувалися за радянських часів; налагодження професійних зв’язків, обмін досвідом у різних напрямках роботи і модернізації архівних установ, – інформує сайт Державного архіву в Одеській області.

Фото: ipn.gov.pl

Оцифрування має охопити, зокрема, так звану польську операцію НКВД 1937– 1938 років, унаслідок якої комуністи вбили щонайменше 111 тисяч поляків на терені колишнього Радянського Союзу, додає Польське радіо. Окрім наукової цінності та слідчої інформації, документи з українських архівів дозволять встановити долю польських жертв НВКД, яка досі залишається таємницею для багатьох їхніх рідних.

"Польща й Україна пов’язані століттями сусідства – важкого, але й такого, яким можемо пишатися", – зазначив Ярослава Шарек. Він наголосив, що завдяки співпраці з українськими архівами було опубліковано тисячі сторінок досліджень польською та українською мовами, зокрема, торік вийшли публікації ІНП Польщі "Організація українських націоналістів у Польщі з 1944 по 1950 р Ліквідація керівних структур".

Ярослав Шарек зауважив, що, попри складнощі в питаннях увічнення пам’яті чи проведення ексгумаційних робіт, є інші теми, в яких необхідно співпрацювати.

"Ми сусіди, і важке минуле не може розділити нас, тим паче, що Україна також є жертвою тоталітарного режиму – більшовизму, комунізму. Пам’ятаємо про жертв Великого терору, драму мільйонів жертв", – сказав президент ІНП Польщі, додавши, що Україна та Польща невдовзі відзначатимуть важливі ювілеї спільної історії, як-от річницю підписання 1920 року угоди між маршалом Юзефом Пілсудським і лідером Української Народної Республіки та головнокомандувачем її військ, союзником Польщі у війні з більшовиками Симоном Петлюрою.

За словами директора Архіву ІПН Польщі Мажени Крук, завдяки цій домовленості ІНП отримає від кількох до кільканадцяти тисяч індивідуальних і групових справ, які НКВД заводив на поляків. У них міститься інформація про жертви, протоколи їх допитів, а також звинувачення та смертельні вироки.

Польські архівісти поїдуть в Україну, щоб оцифрувати документи, вже у квітні-травні, а перші матеріали вже цього року стануть доступними журналістам, науковцям і рідним жертв.

"IНП Польщі співпрацює з архівом СБУ, але це новий етап: ми вперше побачимо документи щодо жертв репресій – поляків. Передовсім ми зацікавлені в документах жертв "Польська операція НКВД" 1937-1938 років, але наша мета полягає в тому, щоб зібрати копії документів, які свідчать про репресії усього комуністичного періоду" – пояснила Мажена Крук, додавши, що польський Інститут національної пам’яті не обмежиться трьома регіональними архівами України, він хоче зібрати всі можливі документи на цю тему.

Окрім підписання договорів, у програмі перебування українських архівістів у Варшаві – практична робота й обмін досвідом в Архіві ІНП (ознайомлення з репрографічним залом, методикою та результатами оцифрування, консервації та зберігання архівних документів тощо) та відвідування Музею проклятих солдатів і політв’язнів Польської Народної Республіки.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.