Спецпроект

Поляки й українці спільно вшанували жертв АК в Сагрині. ФОТО

Сьогодні в селі Сагринь (Польща) українці і поляки спільно вшанували 74-і роковини вбивства мирного українського населення підрозділами польського підпілля.

Про це повідомляє сторінка Посольства України в Республіці Польща у "Фейсбуці".

 

У поминальному заході взяв участь заступник міністра закордонних справ Василь Боднар, який зачитав учасникам зібрання листа від президента України Петра Порошенка. До пам’ятного хреста на честь кількох сотень невинно убієнних поклали квіти і вшанували їхню пам’ять спільною молитвою. 

 Василь Бондар зачитує звернення Петра Порошенка

"Дякуємо Голові Українське Товариство в Любліні пану Г.Купріяновичу і українській громаді за організацію урочистостей і плекання пам’яті про українців, які загинули мученицькою смертю за свою приналежність до української національності. Вічна пам’ять усім жертвам братовбивчого українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни!", - написано в повідомленні посольства.

 

Нагадаємо, що 10 березня 1944 року різанину в українському селі Сагринь (нині Грубешівський повіт, Люблінського воєводства Польщі) організували підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських (800 осіб) під загальною командою Станіслава Басая ("Рися") і Зенона Яхимека ("Віктора")За різниим даними, загинуло від 800 до 1200 цивільних мешканців, 70% яких становили старі, жінки та діти.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.