"Наше завдання — вирішення спірних моментів, а не посилення розбіжностей" — МЗС України

МЗС України виступило із заявою, в якій наголосило, що Україна вважає Польщу другом, але стурбована антиукраїнською риторикою деяких політиків.

Заява опублікована на сайті відомства.

"Ми вважаємо Польщу дружньою країною і добрим сусідом і вдячні за неоціненну підтримку, яку ми отримуємо від наших польських друзів у боротьбі з російським агресором", — наголошують українські дипломати. 

Водночас, останні зміни до законодавства Польщі названі в заяві "контраверсійними", а риторика деяких польських політиків і урядовців "маніпулятивною".

Націоналістичні марші в Польщі з відверто антиукраїнськими гаслами, відзначає МЗС, викликають емоційну реакцію частини українського супільства.

"Ми бачимо своїм завданням вирішення спірних моментів, а не посилення розбіжностей", — наголошують у заяві. — Обов’язок перед невинними жертвами братовбивчих конфліктів минулого закликає нас до критичного, чесного і конструктивного діалогу, а не до практики постійних взаємних звинувачень".

На думку дипломатичного відомства, "нещодавня спільна молитва у Павлокомі має стати добрим прикладом для такої ж спільної молитви у Сагрині, Гуті Пеняцькій, Павлівці і багатьох інших місцях пам’яті. Ми готові до продовження спільного примирення, якого, переконані, очікує переважна більшість українців і поляків!".  

Нагадаємо, МЗС Польщі занепокоєне антипольським маршем на з нагоди роковин загибелі Романа Шухевича у Львові і сподівається, що українська влада відмежується від поглядів його організаторів.

Як повідомлялося, 26 січня польський Сейм ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Він набрав чинності сьогодні, 1 березня.

Закон передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті. США засудили рішення президента Польщі підписати скандальний закон.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.