"Наше завдання — вирішення спірних моментів, а не посилення розбіжностей" — МЗС України

МЗС України виступило із заявою, в якій наголосило, що Україна вважає Польщу другом, але стурбована антиукраїнською риторикою деяких політиків.

Заява опублікована на сайті відомства.

"Ми вважаємо Польщу дружньою країною і добрим сусідом і вдячні за неоціненну підтримку, яку ми отримуємо від наших польських друзів у боротьбі з російським агресором", — наголошують українські дипломати. 

Водночас, останні зміни до законодавства Польщі названі в заяві "контраверсійними", а риторика деяких польських політиків і урядовців "маніпулятивною".

Націоналістичні марші в Польщі з відверто антиукраїнськими гаслами, відзначає МЗС, викликають емоційну реакцію частини українського супільства.

"Ми бачимо своїм завданням вирішення спірних моментів, а не посилення розбіжностей", — наголошують у заяві. — Обов’язок перед невинними жертвами братовбивчих конфліктів минулого закликає нас до критичного, чесного і конструктивного діалогу, а не до практики постійних взаємних звинувачень".

На думку дипломатичного відомства, "нещодавня спільна молитва у Павлокомі має стати добрим прикладом для такої ж спільної молитви у Сагрині, Гуті Пеняцькій, Павлівці і багатьох інших місцях пам’яті. Ми готові до продовження спільного примирення, якого, переконані, очікує переважна більшість українців і поляків!".  

Нагадаємо, МЗС Польщі занепокоєне антипольським маршем на з нагоди роковин загибелі Романа Шухевича у Львові і сподівається, що українська влада відмежується від поглядів його організаторів.

Як повідомлялося, 26 січня польський Сейм ухвалив закон про зміни до закону про Інститут національної пам’яті. Він набрав чинності сьогодні, 1 березня.

Закон передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.

Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті. США засудили рішення президента Польщі підписати скандальний закон.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.