Порошенко: Ми самі розберемося, яких героїв шанувати

Україна не потребує того, щоб їй вказували на те, яких героїв їй слід шанувати, так само вона не робить подібні вказівки і іншим державам.

Про це президент України Петро Порошенко заявив у ході прес-конференції у Мистецькому арсеналі у Києві, передає "Європейська правда".

"Ми не потребуємо, щоб нам хтось казав, яких українських героїв ми повинні шанувати, а яких ні. Ми самі розберемося. Так само ми нікому не радимо, кого Польща має шанувати, а кого ні", - заявив Порошенко.

Президент переконаний, що практика заборон на в’їзд чи замороження досліджень є хибною.

"Політики мають дивитися  в майбутнє, а минуле залишити історикам. Якщо ми будемо дотримуватися цієї концепції, все в нас буде добре з Польщею", - наголосив Порошенко.

Нагадаємо, віце-прем’єр України Павло Розенко 16 лютого перебував з візитом у Варшаві, де мав переговори зі своїм польським колегою Пйотром Глінським щодо скандального закону про Інститут національної пам’яті.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.