Московський міст вже не Московський. Нові перейменування у Києві

Відтепер міст носитиме назву - Північний. "За" на засіданні ради 22 лютого проголосували 82 депутати.

Про це повідомляє "Українська правда".

 Північний міст. Фото: "Українська правда"

Заступник голови Київської міської державної адміністрації Олексій Резніков, представляючи проект рішення пояснив, що таким чином мосту повертається проектна назва.

Київрада також ухвалила низку інших рішень зокрема щодо уточнення назв вулиць згідно законів української мови за рекомендацію мовних інститутів.

Так провулок Овражний отримав назву Яровий, вулицю Огуречну перейменовано на Огіркову, Охотську на Мисливську, Лагерну на Табірну, Молдавську на Молдовську, провулок Бутишев на Бутишів та ін.

Також депутати "декомунізували" вулицю імені французького комуніста Анрі Барбюса, перейменувавши її на честь видатного українського військового діяча Василя Тютюнника.

Вулиця Кіровоградська отримала ім'я героя АТО Володимира Брожка, який загинув на сході України.

Сквер Іванова в Печерському районі столиці перейменовано на Латвійський.

Парк Дружби народів перейменували на парк Муромець – за назвою острова, де він розташований.

Перейменовано вулицю Ванди Василевської у Шевченківському районі на вулицю Богдана Гаврилишина.

Також нардепи дали назви кільком безіменним скверам у столиці.

Повний перелік перейменованих об'єктів публікує секретар Київради.

Нагадуємо, що нещодавно станція метро "Петрівка" в Києві стала "Почайною".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.