Московський міст вже не Московський. Нові перейменування у Києві

Відтепер міст носитиме назву - Північний. "За" на засіданні ради 22 лютого проголосували 82 депутати.

Про це повідомляє "Українська правда".

 Північний міст. Фото: "Українська правда"

Заступник голови Київської міської державної адміністрації Олексій Резніков, представляючи проект рішення пояснив, що таким чином мосту повертається проектна назва.

Київрада також ухвалила низку інших рішень зокрема щодо уточнення назв вулиць згідно законів української мови за рекомендацію мовних інститутів.

Так провулок Овражний отримав назву Яровий, вулицю Огуречну перейменовано на Огіркову, Охотську на Мисливську, Лагерну на Табірну, Молдавську на Молдовську, провулок Бутишев на Бутишів та ін.

Також депутати "декомунізували" вулицю імені французького комуніста Анрі Барбюса, перейменувавши її на честь видатного українського військового діяча Василя Тютюнника.

Вулиця Кіровоградська отримала ім'я героя АТО Володимира Брожка, який загинув на сході України.

Сквер Іванова в Печерському районі столиці перейменовано на Латвійський.

Парк Дружби народів перейменували на парк Муромець – за назвою острова, де він розташований.

Перейменовано вулицю Ванди Василевської у Шевченківському районі на вулицю Богдана Гаврилишина.

Також нардепи дали назви кільком безіменним скверам у столиці.

Повний перелік перейменованих об'єктів публікує секретар Київради.

Нагадуємо, що нещодавно станція метро "Петрівка" в Києві стала "Почайною".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.