АНОНС: Зісельс та Становський розмовлятимуть про Польщу

Член Ініціативної групи "Першого грудня" Йосип Зісельс та директор Центру міжнародної співпраці міста Люблін Кшиштоф Становський на панельній дискусії "Рецидиви несвободи. Зміни польської політики пам’яті" поміркують про регіональні новації та перспективи діалогу між країнами.

"Контраверсійні зміни до закону про Польський Інститут національної пам’яті, щодо яких обурилися Україна, США та Ізраїль, а також впливові польські інтелектуали, мають свої причини популярності серед польського населення. І ми маємо їх розуміти та зважати на них", — говорить в.о. директора Центру досліджень визвольного руху Анна Олійник.

Що мотивує людей до підтримки таких новацій? Що ми маємо знати про польське суспільство (і навпаки), щоб формувати майданчики для продовження діалогу? Хто має бути ініціатором примирення — суспільство, науковці, політики? Чи є зв'язок між травматичним досвідом тоталітарного минулого та тенденцією відходу від цінностей консенсусу та партнерства?

Ми продовжуємо діалог між експертами з України та Польщі, щоб знайти відповіді на питання, як рухатись далі.

 

Участь у другій зустрічі, яку Центр досліджень визвольного руху проводить спільно з Київським центром УКУ у рамках посттоталітарних студій, візьмуть:

  • Кшиштоф Становський (Польща) — директор Центру міжнародної співпраці м. Люблін, екс-президент Фонду "Солідарність", екс-заступник глави МЗС Польщі.
  • Йосип Зісельс — голова Асоціації єврейських громад України (Ваад Україна), віце-президент Конгресу національних громад України, член Ініціативної групи "Першого грудня", діяч українського єврейського руху, дисидент.   

Модератор Сергій Стуканов — журналіст "Громадського радіо".

Раніше 22 лютого відбулась дискусія польського журналіста та політолога Павела Боболовича та українського історика та медіаексперта Романа Кабачія. Запис дискусії можна переглянути тут.  

Нагадаємо, 1 лютого Сенат Польщі проголосував за зміни до закону про Польський Інститут національної пам’яті. Згідно з ними за заперечення злочинів "українських націоналістів" (водночас визначення останніх закон не дає) можна отримати штраф або три роки в’язниці. Також заборонено покладати відповідальність на поляків за нацистські злочини, вчинені на території Польщі під час Другої світової війни. 6 лютого Анджей Дуда, Президент Польщі, підписав закон.

 

27 лютого, 18.30

Місце: Київський центр Українського католицького університету (вул. І. Мазепи, 10А).

Організатори: Центр досліджень визвольного руху та Київський центр УКУ.

Акредитація на захід проводиться за телефоном: 096 366 29 87 (Анна Олійник)

Вхід вільний.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.