Як виглядатиме Меморіал Героїв Небесної Сотні? ФОТО

Проект архітекторів Ірини Волинець і Марії Процик переміг у конкурсі проектів Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

Про це повідомляє "Українська правда" із посиланням на Міністерство культури.

Проект-переможець

"Перша премія, проект-переможець конкурсу: Архітектурне бюро MIstudio, авторський колектив: Ірина Волинець (Львів/Україна), Марія Процик (Ротердам/Нідерланди) – архітектори. Щиро вітаємо переможців!", - йдеться в повідомленні.

Проект переміг у номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні".

З 20 до 25 лютого громадяни можуть надсилати пропозиції щодо удосконалення проекту-переможця. Їх, за згоди автора, врахують у завданні на проектування.

 Проект-переможець. Для збільшення зображення натисніть тут.

За задумом архітекторів, Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні має бути простором, який допомагає зрозуміти історію української боротьби за світле майбутнє, але при цьому бути вільним від політичних амбіцій, соціальних та економічних викликів.

Криволінійна форма комплексу відображає нелегкий шлях боротьби українського народу за свободу.

На початку цього шляху, зі сторони Майдану та Хрещатика, розташують меморіальну стелу, яка аркою врізатиметься в пагорб. На ній будуть нанесені імена Героїв Небесної Сотні.

На існуючій бруківці встановлять світлові квадрати – символ продовження шляху. По обидві сторони алеї висадять 107 лип – на згадку про кожного Героя Небесної Сотні.

У найвіддаленішій точці алеї, де нині стоїть каплиця, буде місце тиші та мовчання.

Символічним кінцем меморіального шляху буде сад, який створить місце відпочинку між майбутнім Музеєм Революції Гідності та Міжнародним Центром Культури та Мистецтв.

Пагорби на Алеї Героїв Небесної Сотні пропонують засадити квітами білого кольору, а вздовж пішохідних стежок – встановити лавки.

 Проект-переможець. Для збільшення зображення натисніть тут.

"Ціль меморіалу – нагадати про швидкоплинність людського життя у прагненні кращого", - наголошують автори проекту.

Як відомо, 15 лютого на сайті Мінкульту оголосили про громадське обговорення конкурсних проектів.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" було оголошено 23 жовтня 2017 року.

У конкурсі визначено дві номінації: "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та "Музей Революції Гідності".

Територія проектування охоплює Алею Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до вулиці Ольгинської, земельну ділянку по Алеї Героїв Небесної Сотні, 3 та частину земельної ділянки по Алеї Героїв Небесної Сотні, 4 (місце, де розташована Каплиця УГКЦ Непорочного Серця Марії та Українських Новомучеників).

На конкурс в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" подали 9 проектів з різних країн світу.

З 22 лютого по 22 березня виставка оригіналів конкурсних проектів буде відкрита в Будинку Архітектора на вулиці Б. Грінченка, 7, 3 поверх.

"Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та громадського обговорення конкурсних пропозицій результати конкурсу будуть затверджені, укладено договір із переможцем конкурсу та розпочато роботи із розробки проектно-кошторисної документації", - пояснили у Мінкультури.

Втілення результатів конкурсу планується на лютий 2019 року.

Конкурс в номінації "Музей Революції Гідності" буде двостадійним, його результати озвучать у липні 2018 року. На участь у конкурсі подали 12 проектів.

6-7 фіналістів номінації "Музей Революції Гідності" мають озвучити 20 лютого. Вони продовжать змагання у другому етапі.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.