Офіційна Варшава нeзадоволeна пeрeговорами щодо "історичних" супeрeчок

Канцелярія президента Республіки Польща висловила глибоке розчарування результатом перемовин між віце-прем’єр-міністрами України й Польщі.

Відповідну заяву опубілкував офіційний сайт відомства.

"Відсутність рішення української сторони у фундаментальному питанні, яким є скасування заборони польських ексгумацій на території України, означає суттєвий регрес довіри й не реалізує уталеного президентами обох країн мандату на переговори, що значно обтяжує взаємні відносини", —  ідеться в офіційному повідомленні Шефа кабінету президента Республіки Польща Кшиштофа Щерського.

Президентська адміністрація висловила сподівання, що найближчим часом заборону скасують "в дусі виконання взятих зобов’язань".

Нагадаємо, 16 лютого віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко зустрівся зі своїм польським колегою Пйотром Ґлінським.

Українська сторона порушила питання відновлення зруйнованих українських пам'яток на території Польщі незалежно від їхнього статусу та зняття обмеження на в'їзд для ряду громадян нашої держави.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.