Розенко порушив питання про відновлення українських пам'ятників перед польським міністром

Українська делегація під час зустрічі з польськими колегами порушила питання відновлення зруйнованих українських пам'яток на території Польщі незалежно від їхнього статусу та зняття обмеження на в'їзд для ряду громадян нашої держави.

Про це заявив журналістам віце-прем'єр-міністр Павло Розенко після переговорів з віце-прем’єр-міністром, міністром культури і національної спадщини Республіки Польща Пйотром Глінським, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Наша сторона порушила питання про необхідність розглянути і вирішити питання щодо відновлення, реставрації сплюндрованих, понівечених і зруйнованих українських пам'ятників на території Польщі незважаючи на їх статус - легальний чи нелегальний", - сказав Розенко.

Він зауважив, що в Україні теж є приклади подібних провокацій, коли паплюжаться пам'ятники, у тому числі польські. Розенко акцентував, що українська сторона ніколи цього не приховувала, але влада завжди жорстко реагувала на такі випадки.

"А головне - що всі, в тому числі польські пам'ятники, які були понівечені або сплюндровані вандалами на території України, повністю, до одного, відновлені в тому вигляді, в якому вони були побудовані, ще раз наголошую, незважаючи на те, були вони легальні чи нелегальні", - підкреслив віце-прем'єр.

У цьому контексті він звернув увагу на те, що й більша частина польських пам'ятників в Україні не були належним чином оформлені, тож є у певному сенсі нелегальними.

Розенко поінформував, що під час зустрічі з польськими колегами обговорювалося також питання обмеження в'їзду до Польщі деяких українських громадян.

"Нас теж турбує це питання, особливо в контексті ухваленого закону, щоб не допускати такого надалі і зробити все, щоб були зняті відповідні заборони з науковців, представників громадських об'єднань і державних органів влади", - підкреслив віце-прем'єр.

Нагадаємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.