Спецпроект

У Польщі дошку радянському генералові замінили на дошку жертвам Волині. ФОТО

9 лютого в парку Семірадзького в м. Ґожув-Велькопольський Любуського воєводства відкрили таблицю в пам’ять про жертв "волинського злочину".

Про це повідомляє сайт м. Ґожув-Велькопольський.

В урочистостях брали участь представники ветеранських організацій, "кресових" товариств, молодь, військові та міська охорона. Владу містечка представляв міський секретар Еуґеніуш Кужавський.  

 Фото: gorzow.pl

На таблиці викарбувано: "Пам’яті жертв волинської різанини, яка має ознаки геноцида, вчиненого злочинними організаціями РУН і УПА в 1943—1947 роках на теренах Волині й Східної Малопольщі [Галичини – ІП]. Загинули за те, що були поляками".

Таблицю вмурували в місце, де раніше була дошка на честь генерала Червоної армії Миколи Берзаріна, який був першим радянським комендантом Берліна в 1945 році. Це була ініціатива громадського комітету, який складається переважно із членів колишнього Руху незалежної молоді.

 Фото: gazetalubuska.pl

Дошку встановили відповідно до польського закону про декомунізацію за постановою міської ради Ґожова Велькопольського.

Дату 9 лютого вибрали невипадково: саме цього дня 75 років тому загинуло польське населення колонії Паросля на сучасній Рівненщині. Польська історіографія покладає відповідальність за це вбивство на українських повстанців і називає першим актом "волинського злочину".

Про те, хто ж відповідальний за погром Парослі, читайте в матеріалі "Історичної правди".

Нагадаємо, в центрі Харкова невідомі розфарбували пам'ятник воїнам УПА в кольори польського прапора.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.