Спецпроект

У Польщі дошку радянському генералові замінили на дошку жертвам Волині. ФОТО

9 лютого в парку Семірадзького в м. Ґожув-Велькопольський Любуського воєводства відкрили таблицю в пам’ять про жертв "волинського злочину".

Про це повідомляє сайт м. Ґожув-Велькопольський.

В урочистостях брали участь представники ветеранських організацій, "кресових" товариств, молодь, військові та міська охорона. Владу містечка представляв міський секретар Еуґеніуш Кужавський.  

 Фото: gorzow.pl

На таблиці викарбувано: "Пам’яті жертв волинської різанини, яка має ознаки геноцида, вчиненого злочинними організаціями РУН і УПА в 1943—1947 роках на теренах Волині й Східної Малопольщі [Галичини – ІП]. Загинули за те, що були поляками".

Таблицю вмурували в місце, де раніше була дошка на честь генерала Червоної армії Миколи Берзаріна, який був першим радянським комендантом Берліна в 1945 році. Це була ініціатива громадського комітету, який складається переважно із членів колишнього Руху незалежної молоді.

 Фото: gazetalubuska.pl

Дошку встановили відповідно до польського закону про декомунізацію за постановою міської ради Ґожова Велькопольського.

Дату 9 лютого вибрали невипадково: саме цього дня 75 років тому загинуло польське населення колонії Паросля на сучасній Рівненщині. Польська історіографія покладає відповідальність за це вбивство на українських повстанців і називає першим актом "волинського злочину".

Про те, хто ж відповідальний за погром Парослі, читайте в матеріалі "Історичної правди".

Нагадаємо, в центрі Харкова невідомі розфарбували пам'ятник воїнам УПА в кольори польського прапора.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.