Українські бійці можуть почати вітатися гаслом "Слава Україні!"

Уряд пропонує офіційно запровадити військові привітання "Слава Україні" та "Героям слава" замість привітань радянського зразка.

Відповідний законопроект № 7549 від 5 лютого зареєстрований у Верховній Раді, передає Радіо "Свобода".

Ініціатором законопроекту є прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.

Документ пропонує внести зміни до статті 84 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, замінивши радянське привітання "Здрастуйте, товариші" й відповідь "Бажаємо (бажаю) здоров’я" на "Слава Україні" та "Героям слава" відповідно.

"На вітання начальника або старшого за військовим званням "Слава Україні" всі військовослужбовці, які перебувають у строю або поза ним, відповідають "Героям слава", – сказано в проекті закону. Аналогічними фразами пропонується і прощатися – замість чинної зараз статутної форми прощання "До побачення, товариші" – "До побачення".

Як відомо, вітанням "Слава Україні" – "Героям слава" послуговувалися члени Організації українських націоналістів та солдати Української повстанської армії в 1930-х – 1950-х роках. У 1990-х роках це гасло відродили в публічному вжитку націонал-демократичні та праворадикальні організації. 

Поступово воно набуло поширення серед широких кіл проукраїнської громадськості та політикуму.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.