У Єгипті знайшли могилу жриці «богині-повитухи». ФОТО

Богиню звали Хаттора, і вона допомагала жінкам під час пологів. Ім'я жриці теж вдалося встановити.

Про це повідомляє Громадське радіо, з посиланням на RTE.

Поблизу Каїру археологи виявили могилу, якій понад 4400 років. Вона знаходиться поблизу пірамід і належить жриці Стародавнього царства. Могила прикрашена добре збереженими та рідкісними настінними малюнками.

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

Голова міністерства, яке відповідає за історичні пам’ятки, Халед аль-Енані заявив журналістам, що могила на плато Гіза була побудована для жриці Хетпет.

Гробницю виявили під час земляних робіт на західному кладовищі Гізи командою єгипетських археологів під керівництвом Мостафи Вазірі, генерального секретаря Верховної Ради старожитностей.

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

В Міністерстві заявили, що на цвинтарі розміщені гробниці вищих посадових осіб з П’ятої династії Стародавнього царства (2465-2323 рр. до Р.Х.), а деякі з них вже були розкопані починаючи з 1842 року.

Також в міністерстві зазначили, що в могилі є настінні малюнки, які в хорошому стані і, на яких зображена Хетпет. На малюнках показані сцени музичних і танцювальних виступів, а також дві сцени з мавпами, які на той час були домашніми тваринами.

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

На одному з малюнків мавпа збирає і їсть фрукти, а на іншому танцює перед оркестром. Вазірі сказав, що ці знахідки були незвичними. "Такі сюжети рідкісні … і раніше були знайдені лише в могилі "Ка-Ібер", де зображено мавп, які танцюють, перед гітаристом, а не оркестром", — сказав він.

Аль-Енані заявив журналістам, що нова гробниця включає "басейн для очищення, на якому вигравірувано ім’я власника могили".

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

"Німецька археологічна експедиція знайшла у 1909 році колекцію старожитностей, що містила ім’я цієї жінки, або жінки, яка мала таке саме ім’я. І тоді, ці артефакти були перенесені до Берлінського музею", — сказав він.

"І ось,через 109 років, ми знаходимо гробницю, яка теж носить ім’я Хетпет".

 Малюнки, знайдені в гробниці жриці богині Хаттори. Фото: Міністерство старожитностей Єгипту

Нагадуємо, що минулого тижня славнозвісні пустельні малюнки Наска були пошкоджені, коли водій вантажівки випадково виїхав на них.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.