Польща у широкому шпагаті. Закон про IPN розділив поляків

Карати штрафами чи ув'язненням можна. Але президентові ліпше його в дію не вводити. Парадоксальні висновки опублікувало поважне польське видання.

У Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті - повідомляє Rzeczpospolita.

Президент Польщі Анджей Дуда може зіткнутися з одним із найважчих рішень у своїй кар'єрі.

Ключові політики правлячого табору, включаючи президента PiS – Ярослава Качинського, очікують, що він швидко підпише суперечливу поправку до Закону про Інститут національної пам'яті, що передбачає покарання за слова про причетність поляків до військових злочинів Третього Рейху.

Ці поправки критикує не тільки українська і ізраїльська влада, а й США.

Президент, як визнають його радники, ще не прийняв рішення. Але, у випадку, якби він наклав вето на закон, або направив його до Конституційного трибуналу, це було б несподіванкою.

Згідно з опитуванням проведеним IBRiS на замовлення Rzeczpospolita – хоча й більшість поляків підтримують зміни, вони також виступають за ветування закону через іноземну критику, яка показує, наскільки велика дилема стоїть зараз перед президентом Дудою.

Введення поправки в силу, незважаючи на критику, хоче 36 % опитаних поляків. Водночас, 39 % респондентів, стверджують, що закон повинен бути ветований через критику з-за кордону.

Інфографіка 1 (зліва).
Як Ви оцінюєте впровадження адміністративної відповідальності чи ув'язнення за приписування Польщі та польському народу відповідальності за військові злочини під час Другої світової війни?
40% - добре, 32% - погано, 17% - не визначився, 11% - не чув про це.

Інфографіка 2 (справа).
Що Польща повинна зробити в контексті впровадження адміністративної відповідальності чи ув'язнення за приписування Польщі та польському народу відповідальності за військові злочини під час Другої світової війни?
36% - запровадити зміни незважаючи на критику, 39% - не запроваджувати зміни через критику, 14% - не визначився, 11% - не чув про це.

Підтримка поправки про "фальсифікацію історії" дещо інша. Її зміст позитивно оцінює 40 % виборців. Протилежна точка зору – 32 % опитаних.

Тобто кількість прихильників введення покарань за констатацію співучасті поляків у злочинах Третього Рейху є майже однаковою із кількістю тих, хто вважає, що вводити в дію цей закон не треба - 40% та 39% відповідно. 

Президент Дуда отримав закон в п'ятницю 2 лютого, відповідно він має 21 день, щоб прийняти рішення. У середу 7 лютого він вирушає в закордонний візит до Південної Кореї, де починаються зимові Олімпійські ігри. І тиск на президента, з його політичного табору, в найближчі дні буде тільки зростати.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.