Зростає напруження біля фундаментів Десятинної церкви у Києві

На території Національного музею історії України відбулася акція з вимогою знести каплицю УПЦ МП, яку незаконно звели біля фундаменту Десятинної церкви.

Про це повідомляє "Українська правда".

Акція зібрала як "лівих" так і "правих". У мітингу взяли участь представники націоналістичної організації "СІЧ", учасники ріноманітних громадських ініціатив зі збереження історичного середовища столиці, звичайні кияни, які виступають проти незаконної забудови УПЦ МП території Національного музею історії України.

Учасники час від часу скандували "Геть ФСБ!, геть злочинців!", "Геть московського попа!". 

Акція проти незаконної забудови УПЦ МП біля фундаментів Десятинної церкви 3 лютого 2018 року. Фото: "Українська правда

Також на місці  були присутні люди, які прийшли до храму УПЦ МП на суботню літургію, стоять поруч із каплицею та тримають у руках ікони. 

Для запобігання сутичкам біля каплиці територію патрулюють поліцейські, на прилеглих вулицях чергують 6 автобусів з Нацгвардією. Нацгвардійці мають з собою приладдя для тушіння вогню і вогнегасники.

Між сторонами періодично виникала штовханина та словесні перепалки, їх розбороняють правоохоронці. 

У самому храмі - "Десятинному монастирі Різдва пресвятої Богородиці" - раніше заявили, що 3 лютого "під виглядом мирної акції архітекторів, розкольники і язичники за підтримки радикальних угруповань, підбурювані окремими народними депутатами" готується "силове захоплення" храму. 

Як відомо, раніше петиція з вимогою знести будівлю УПЦ Московського патріархату, розташовану біля Десятинної церкви, зібрала необхідну кількість голосів для її розгляду. Міськрада має розглянути петицію протягом 90 днів.

27 січня Шевченківський райсуд Києва заарештував на 2 місяці з альтернативою застави двох підозрюваних у спробі підпалити цю будівлю. 

1 лютого на засіданні підкомітету Верховної Ради зі взаємодії із громадянським суспільством перший заступник директора Департаменту міського благоустрою КМДА Тарас Панчій заявив, що Київська міська влада має намір найближчим часом прибрати незаконні будівлі, які розташовані на руїнах Десятинної церкви.

Читайте також: 

ХРамоЧос. Патріарх Кирил проти будови на фундаментах Десятинної

Археолог Гліб Івакін: "На місці Десятинної має бути музей Хрещення Русі"

Міфи і правда про Десятинну церкву

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.