Зроблено ще один крок до перейменування станції метро "Петрівка" в Києві

Комісія з питань місцевого самоврядування Київської міської ради схвалила проект рішення про перейменувнаня станції метро "Петрівка" на "Почайна".

Згідно з проектом рішення, лінію метро "Куренівсько-Червоноармійську" пропонується перейменувати на "Оболонсько-Теремківська", передає Радіо "Свобода".

Річ у тім, що поточна назва з’явилася на етапі проектування лінії за часів СРСР. Планувалося, що вона проляже Куренівкою, але, врешті-решт гілку проклали через Оболонь.

Інша частина назви "Червоноармійська" є неактуальною з 1993 року, коли однойменну станцію перейменували на "Палац Україна".   

У міськраді повідомили, що обидві пропозиції пройшли процедуру громадських обговорень, більшість учасників голосування підтримали перейменування.

Проект рішення про перейменування станції метро "Петрівка" і лінії метрополітену "Куренівсько-Червоноармійська" ще має розглянути постійна комісія Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами.

Лише після цього документ обговорять на пленарному засіданні Київради.

Нагадаємо, станція метро "Петрівка", відкрита 1980 року, називається на честь радянського партійного державного діяча Григорія Петровського (18781958).

На час відкриття станції Подільський район, де вона розташовується, мав назву "Петрівський". Як Голова Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (1920—1938) Г. Петровський був одним із організаторів Голодомору 1932—1933 років.

Петровський був найбільш проросійським з-поміж українських більшовиків. Він був прихильником сталінського автономістського (на противагу федеративному) плану при створенні СРСР, противником політики українізації та одним із організаторів Голодомору 19321933 років.

Нова назва — на честь річки Почайна, в якій, імовірно, відбувалося хрещення Русі князем Володимиром Великим у 988 році. Нині річка майже зникла.

У вересні 2017 року Комісіїя з перейменувань затвердила результати громадських слухань щодо перейменування метро "Петрівка" на "Почайну".

Рішення про перейменування станції метро "Петрівка" на станцію "Почайна" Комісія з питань найменувань Київради прийняла в лютому 2017 року.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.