Предтеча Крут. На честь 100-річчя бою за Бахмацький залізничний вузол встановили дошку. ФОТО

27 січня 2018 року в м. Бахмачі на Чернігівщині з розмахом відзначили 100-ліття боїв з російськими більшовиками.

Про це "Історичній правді" повідомили в Благодійному фонді "Героїка". 

Зранку, об 11:00, не зважаючи на десятиградусний мороз, на пероні станції Бахмач-Пасажирський зібралось близько 40 осіб: тутешніх активістів і гостей зі столиці.

 Усі фото Анастасії Сніжної

Лаконічні виступи представників міської влади та фонду "Героїка", стараннями яких встановлено дошку, завершились військовою сальвою історичних реконструкторів Армії УНР. Освячення пам’ятного знаку, роботи київського скульптора Олександра Михайлицького, здійснило духовенство УПЦ КП.

 

Уже за годину після відкриття меморіальної дошки чисельна міська громада зібралась на площі Героїв Майдану, де відбулась панахида за полеглими захисниками України.

 
 

Продовженням святкувань став показ у районному будинку культури фільму "Кіборги", що зібрав переповнену залу (понад 600 осіб).

Переглянути стрічку Ахтема Сеїтаблаєва прийшли не лише мешканці Бахмача,  але й селяни з Бахмацького і Талалаївського районів.

Посприяв безкоштовному перегляду фільму Голова Державного агентства України з питань кіно Пилип Іллєнко. По завершенню кіносеансу відбулось обговорення стрічки, яке модерував Ростислав Мартинюк.

Уже у вечірніх сутінках, на площі перед будинком культури, на глядачів чекало ще одне дійство – реконструкція наступального бою чоти Армії УНР у виконанні клубу військово-історичної реконструкції "Повстанець".

 

Завершенням урочистостей стала смолоскипна хода, організована чернігівськими націоналістами зі "Свободи", Національного корпусу, "Соколу" та волонтерської організації "Вогонь відродження".

Урочистості були ініційовані Бахмацькою міською радою та Ростиславом Мартинюком, громадським активістом та Головою Наглядової Ради благодійного фонду "Героїка".

 

Високий рівень підготовки урочистостей забезпечила Бахмацька міська рада та особисто міський голова Павло Шимко.

Довідка:

Сто років тому українська залога міста Бахмач на Чернігівщині розпочала бій з російськими більшовиками. Протягом трьох днів (25-27 січня 1918 року) близько 500 українських вояків стримували наступ ворога одразу з трьох напрямків: сходу, півночі та півдня.

Українські підрозділи змушені були зайняти кругову оборону і не пропускати на захід ворога, що нараховував близько 1300 бійців. Триденні бої за Бахмацький залізничний вузол, як і бій за станцію Крути, відіграли важливу роль у захисті Києва від червоних окупантів, а відтак сприяли визнанню незалежності Української Народної Республіки державами Четверного союзу.

Як повідомлялося, у Києві презентували трейлер фільму "Крути 1918".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.