29 січня 1918

У Києві презентували трейлер фільму «Крути 1918». ВІДЕО

Міністр культури Євген Нищук вважає, що український художній фільм про героїв Крут має стати подією 2018 року.

Таке переконання пан Нищук висловив під час презентації першого трейлеру фільму "Крути 1918" в четвер, 25 січня – повідомляє "Україна молода".

Постер фільму "Крути 1918". Фото: з ФБ-сторінки фільму "Крути 1918"

"Сподіваюсь, що фільм стане великою подією, як торік нею були "Кіборги". Я дуже радий, що ця тема нарешті постане перед глядацькою аудиторією України, Європи і світу. Я думаю, що всі ми будемо захоплюватися цією картиною", - сказав міністр.

Євген Нищук назвав фільм історією, що дала імпульс героїзму, самопожертві, який передався далі.

"Ця фантастична тема могла б вийти на екрани ще років тридцять тому, бо це легенда, яка може бути світовою. На такому героїзмі будується народ, нація, країна. Вони не були просто жертвою. Вони зупинили на декілька днів війська російської імперії і цим самим дали можливість представникам Української Народної Республіки підписати Брестський мир. Так, вони її не втримали. Але втримати її – завдання наше", - зазначив Нищук.

Міністр культури також розповів, що цю тему виношував ще зі студентських років.

"Я дуже любив цю тему і мріяв знятися в кіно про героїв Крут. Але нині мій вік уже перевалив, щоб я зіграв хлопця, тож у цій картині я зробив невеличкий автограф, зігравши невеличку епізодичну роль батька одного з героїв", - сказав Нищук.

Прем’єра фільму запланована на грудень 2018 року.

Нагадуємо, що у 2017 році розпочалися зйомки історичного бойовика про бій під Крутами.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.