29 січня 1918

АНОНС: Лекція "Уся (нe)правда про Крути"

Історики спробують деконструювати усі міфи, що циркулюють навколо Крут та поділяться найновішими результатами своїх досліджень.

Мало яка подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті. Водночас він – чи не найбільш заміфологізована подія в історії України 1917-1921 рр.

 

Навколо бою під Крутами існує багато міфів, стереотипів, відвертих помилок та політизованих інтерпретацій. Тут і "триста спартанців", і "п’яний Петлюра", який нібито кинув напризволяще своїх солдат. І жменька студентів проти "орди з Півночі". І "слабка" дослідженість бою. І відсутність джерел.

Про обставини та перебіг бою розповість Михайло Ковальчук з Інституту української археографії та джерелознавства імені М.С.Грушевського. А Віталій Скальський з Інституту історії України НАН України спростує найбільш поширені помилкові твердження про Крути і Крутянців.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 27 січня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (4 поверх), вул. Володимирська, 2.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Нагадуємо, що у 2017 році розпочалися зйомки історичного бойовика про бій під Крутами.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.