АНОНС: У Києві відзначать 155-у річницю Січневого повстання

Посольство Республіки Польща у Києві спільно з Польським Інститутом у Києві запрошують на урочистість з нагоди 155-ї річниці Січневого повстання, що пройде у Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця».

У рамках урочистостей в аудіовізуальному залі Північної напівбашти музею відбудеться о 14:00 — показ фільму "Січневе повстання 1863". Фільм буде показано мовою оригіналу з українськими субтитрами.

 

О 14:20 матиме місце лекція полковника Тадеуша Кшонстека на тему "Традиції Січневого повстання у польській армії в 1918—2017 роках".

Після завершення лекції - дискусія за кавою та чаєм.

Після завершення першої частини урочистостей, які відбуватимуться у Північній напівбашті Київської цитаделі, організатори запрошують на екскурсію до Косого капоніру, де розташувалася оновлена експозиція.

Наступним пунктом програми урочистостей буде відкриття меморіальної дошки Владиславу та Зигмунту Падлевським – героям повстання, які загинули у боротьбі проти царату.

Урочистість розпочнеться о 16 годині біля Меморіалу розстріляним керівникам Січневого повстання 1863 року за участі Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Польща в Україні Яна Пєкло та Надзвичайного та Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Марюса Януконіса.

Час: понеділок, 22 січня, 14.00-16.00

Місце: Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", вулиця Госпітальна, 24А

Вхід вільний

Протягом тижня у Камінному залі фортеці працюватиме виставка графіки Артура Гротгера (1837—1867).

 Артур Гротгер, цикл "Polonia", картина "Bitwa". джерело:Pinterest

Артур Гротгер, польський живописець, ілюстратор та рисувальник, один з провідних представників польського романтизму, що став відомим передовсім завдяки циклу творів на тему Січневого повстання 1863-1864 років.

Наприкінці XIX століття ці цикли почали вважати хроніками минулих подій. На виставці представлено три цикли цієї хроніки, а саме: „Polonia": 1863, „Lituania": 1864–1866 та Долина сліз (Війна) 1866–1867.

Січневе повстання (1863 –1864) – національно-визвольне повстання поляків проти Російської імперії, яке охопило землі Королівства Польського, Литви і частково Білорусі та Правобережної України. Причинами повстання стало прагнення національно свідомої частини польського суспільства здобути державну незалежність і відновити Річ Посполиту. Піднесенню польського національного руху сприяли успіхи у визволенні та об'єднанні Італії, зростання демократичних сил в європейських країнах, утворення й діяльність таємних радикально-демократичних організацій у Росії.

До вересня 1864 повстання було придушене, тільки окремі загони протрималися до початку 1865. Російський уряд жорстоко розправився з учасниками повстання: сотні поляків були страчені, тисячі вислані в Сибір або віддані в армію, а їхнє майно конфісковане. Було скасовано залишки автономії Королівства Польського. Січневе повстання, ставши найбільш масовим і демократичним з усіх польських національно-визвольних повстань ХІХ ст., сприяло зростанню національної свідомості дедалі більш широких верств польського суспільства і тим самим формуванню модерної польської нації.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.