АНОНС: У Києві відзначать 155-у річницю Січневого повстання

Посольство Республіки Польща у Києві спільно з Польським Інститутом у Києві запрошують на урочистість з нагоди 155-ї річниці Січневого повстання, що пройде у Національному історико-архітектурному музеї «Київська фортеця».

У рамках урочистостей в аудіовізуальному залі Північної напівбашти музею відбудеться о 14:00 — показ фільму "Січневе повстання 1863". Фільм буде показано мовою оригіналу з українськими субтитрами.

 

О 14:20 матиме місце лекція полковника Тадеуша Кшонстека на тему "Традиції Січневого повстання у польській армії в 1918—2017 роках".

Після завершення лекції - дискусія за кавою та чаєм.

Після завершення першої частини урочистостей, які відбуватимуться у Північній напівбашті Київської цитаделі, організатори запрошують на екскурсію до Косого капоніру, де розташувалася оновлена експозиція.

Наступним пунктом програми урочистостей буде відкриття меморіальної дошки Владиславу та Зигмунту Падлевським – героям повстання, які загинули у боротьбі проти царату.

Урочистість розпочнеться о 16 годині біля Меморіалу розстріляним керівникам Січневого повстання 1863 року за участі Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Польща в Україні Яна Пєкло та Надзвичайного та Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні Марюса Януконіса.

Час: понеділок, 22 січня, 14.00-16.00

Місце: Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця", вулиця Госпітальна, 24А

Вхід вільний

Протягом тижня у Камінному залі фортеці працюватиме виставка графіки Артура Гротгера (1837—1867).

 Артур Гротгер, цикл "Polonia", картина "Bitwa". джерело:Pinterest

Артур Гротгер, польський живописець, ілюстратор та рисувальник, один з провідних представників польського романтизму, що став відомим передовсім завдяки циклу творів на тему Січневого повстання 1863-1864 років.

Наприкінці XIX століття ці цикли почали вважати хроніками минулих подій. На виставці представлено три цикли цієї хроніки, а саме: „Polonia": 1863, „Lituania": 1864–1866 та Долина сліз (Війна) 1866–1867.

Січневе повстання (1863 –1864) – національно-визвольне повстання поляків проти Російської імперії, яке охопило землі Королівства Польського, Литви і частково Білорусі та Правобережної України. Причинами повстання стало прагнення національно свідомої частини польського суспільства здобути державну незалежність і відновити Річ Посполиту. Піднесенню польського національного руху сприяли успіхи у визволенні та об'єднанні Італії, зростання демократичних сил в європейських країнах, утворення й діяльність таємних радикально-демократичних організацій у Росії.

До вересня 1864 повстання було придушене, тільки окремі загони протрималися до початку 1865. Російський уряд жорстоко розправився з учасниками повстання: сотні поляків були страчені, тисячі вислані в Сибір або віддані в армію, а їхнє майно конфісковане. Було скасовано залишки автономії Королівства Польського. Січневе повстання, ставши найбільш масовим і демократичним з усіх польських національно-визвольних повстань ХІХ ст., сприяло зростанню національної свідомості дедалі більш широких верств польського суспільства і тим самим формуванню модерної польської нації.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.